1. Словник синонімів української мови

вив'язати

ЗВ'Я́ЗУВАТИ (з'єднувати, скріплювати що-небудь за допомогою мотузка, ланцюга і т. ін.), В'ЯЗА́ТИ, ВИВ'Я́ЗУВАТИ (старанно); СКРУ́ЧУВАТИ, УШНУРО́ВУВАТИ (ВШНУРО́ВУВАТИ) (туго); ПРИВ'Я́ЗУВАТИ, ПІДВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИПИНА́ТИ (щось до чогось). — Док.: зв'яза́ти, ви́в'язати, скрути́ти, ушнурува́ти (вшнурува́ти), прив'яза́ти, підв'яза́ти, припну́ти (прип'ясти́). Валерик швидко зняв з ніг лижі, зв'язав їх докупи і закинув за плечі (Ю. Збанацький); Шпагату нема — біжи, Порфире, юкки наріж! Дехто з переселенців аж не вірив: бур'яном в'язати? А ти спробуй, воно міцніше за капрон... (О. Гончар); Чугай вшнуровує солому.., щоб не порозтрушувати (М. Зарудний); Улас достав дві міцні вірьовки, прив'язав один кінець до ялини (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вив'язати — ви́в'язати 1 дієслово доконаного виду розв'язуючи зав'язане, вийняти ви́в'язати 2 дієслово доконаного виду зв'язати з ниток Орфографічний словник української мови
  2. вив'язати — I див. вив'язувати I. II див. вив'язувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вив'язати — ВИ́В'ЯЗАТИ див. вив'я́зувати. Словник української мови у 20 томах
  4. вив'язати — Ви́в'язати, -ся см. вив'язувати, -ся. Словник української мови Грінченка