вив'язувати
ЗВ'Я́ЗУВАТИ (з'єднувати, скріплювати що-небудь за допомогою мотузка, ланцюга і т. ін.), В'ЯЗА́ТИ, ВИВ'Я́ЗУВАТИ (старанно); СКРУ́ЧУВАТИ, УШНУРО́ВУВАТИ (ВШНУРО́ВУВАТИ) (туго); ПРИВ'Я́ЗУВАТИ, ПІДВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИПИНА́ТИ (щось до чогось). — Док.: зв'яза́ти, ви́в'язати, скрути́ти, ушнурува́ти (вшнурува́ти), прив'яза́ти, підв'яза́ти, припну́ти (прип'ясти́). Валерик швидко зняв з ніг лижі, зв'язав їх докупи і закинув за плечі (Ю. Збанацький); Шпагату нема — біжи, Порфире, юкки наріж! Дехто з переселенців аж не вірив: бур'яном в'язати? А ти спробуй, воно міцніше за капрон... (О. Гончар); Чугай вшнуровує солому.., щоб не порозтрушувати (М. Зарудний); Улас достав дві міцні вірьовки, прив'язав один кінець до ялини (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вив'язувати — вив'я́зувати 1 дієслово недоконаного виду розв'язувачи виймати; зв'язувати щось розм. вив'я́зувати 2 дієслово недоконаного виду в'язати щось з ниток Орфографічний словник української мови
- вив'язувати — I -ую, -уєш, недок., вив'язати, -в'яжу, -в'яжеш, док., перех., розм. 1》 Розв'язуючи зав'язане, виймати звідти що-небудь. 2》 Обгортаючи чимсь що-небудь, старанно або певним способом зв'язувати кінці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вив'язувати — ВИВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́В'ЯЗАТИ, в'яжу, в'яжеш, док., що. 1. Розв'язуючи зав'язане, виймати звідти що-небудь. Деякі виймають гроші з чересів, другі вив'язують із хусток (І. Словник української мови у 20 томах
- вив'язувати — Вив'язувати, -зую, -єш сов. в. вив'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязавъ мѣшокъ, узелъ и т. п., вынуть оттуда. Почали з рушників усячину вив'язувати. Г. Барв. 65. 2) Связывать, связать. Червону калину в пучки вив'язують. ви́в'язати невід. Связать неводъ. Мнж. 24. Словник української мови Грінченка