видолинка

БА́ЛКА (невелика продовгаста западина з пологими схилами, звичайно в полі, у степу); ВИ́БАЛОК, ВИ́ДОЛИНОК, ВИ́ДОЛИНКА рідше, ВИ́ЯРОК (перев, меншого розміру); ЛО́ЩИ́НА, ЛОЩО́ВИ́НА рідше (не обов'язково в степу чи в полі). Оксен пішов на риск — він вирішив іти на степову смугу, щоб виярками та балками пробратися до охтирських лісів (Григорій Тютюнник); Дорога пірнала в яри і вибалки, а виринувши з них, шугала вперед через поля (П. Автомонов); Обережно почав (Варивон) переповзати вузькою видолинкою на інше місце (М. Стельмах); Земля простеляла переді мною пагорби й лощини (Ю. Яновський); Минув день, а надвечір помітив Ларіонов: з лощовини до нього повзе чоловік у військовій формі (А. Шиян). — Пор. 1. запа́дина, I. 1. яр.