визискувач

ЕКСПЛУАТА́ТОР (той, хто привласнює продукти чужої праці), ВИЗИ́СКУВАЧ, ХИЖА́К, КРОВОПИ́ВЕЦЬ розм., КРОВОПИ́ВЦЯ розм., КРОВОЖЕ́Р розм., СПРУТ розм., ПАРАЗИ́Т розм., П'Я́ВКА розм., ЖИВОДЕ́Р розм., ШКУРОДЕ́Р розм., ШКУРОЛУ́П розм., ЖИВОЇ́Д розм., ЖИВОЛУ́П розм. Експлуататор бачить (у гуцулі) лиш матеріал для визиску, бездушний інвентар (Г. Хоткевич); На рідкість жорстокими визискувачами виявились поміщики Базилевські (О. Гончар); Пливуть золоті річки і спадають в кишені тим, хто сам не робить, всяким хижакам (М. Коцюбинський); Цілі покоління проливали свою кров у боротьбі проти.. всяких.. п'явок і кровопивців (В. Еллан); — А я й не знав, Терентію, що ви такий живодер. Досі думав, що ваша рука лише на карбованці лежить, а тепер ви її на душу положили (М. Стельмах); — Коли забирати землю в живоїдів, то в усіх чисто (І. Муратов). — Пор. гноби́тель.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визискувач — визи́скувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. визискувач — -а, ч. Той, хто визискує; експлуататор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. визискувач — ВИЗИ́СКУВАЧ, а, ч. Той, хто визискує; експлуататор. Потім... найшла нова течія. Говорено багато про бідних пролетаріїв і твердосердих визискувачів (І. Франко); Найбільш хвилювало те, що в п'єсі осміяний був мулла, темний визискувач народу (М. Словник української мови у 20 томах
  4. визискувач — Визи́скувач, -ча, -чеві; -вачі, -чів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. визискувач — ВИЗИ́СКУВАЧ, а, ч. Той, хто визискує; експлуататор. Потім… найшла нова течія. Говорено багато про бідних пролетаріїв і твердосердих визискувачів (Фр., IV, 1950, 307); Найбільш хвилювало те, що в п’єсі осміяний був мулла, темний визискувач народу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах