вилазка

ВИ́СТУП (дія, спрямована проти кого-, чого-небудь), ПОХІ́Д, ВИ́ПАД, ВИ́ХВАТКА (недоброзичлива або ворожа); ВИ́ЛАЗКА (зухвала). Серед гостей.. йдуть поважні розмови.. про послідні виступи нового молодого отамана опришків Марусяка (Г. Хоткевич); Його (попа́) вічні доноси на неї (вчительку), похід проти земської школи.. стали нестерпними (М. Коцюбинський); Все, що появляється нового на землі, Трактує він як випад проти нього (С. Воскрекасенко); У доносі вказувалось, що на зборах братства читались.. вірші Шевченка з недозволеними вихватками проти царської родини (з наукової літератури); Вилазки ворогів Української держави.

I. ЛАЗ (вузький отвір, через який можна пролізти, пройти куди-небудь, іноді потайний), ЛАЗІ́ВКА, ПРОЛА́З, ПРОЛА́ЗКА, ВИ́ЛАЗКА рідше (малопомітний або прихований отвір). У Вилах багнистих нам можна якраз зробити таємний вузенький лаз (М. Старицький); Микола з Андрієм подалися в кінець шкільної садиби. Там вони швидко знайшли лазівку і опинились в полі (Ю. Збанацький); Поручик, барон Нольде, сидить перед пролазом до свого бліндажа (Ю. Смолич); — Дивний у тебе звичай: в сад ходиш через пролазку (І. Сенченко); Петруня крадькома лізе у вилазку в частоколі (С. Васильченко).

ПРОГУ́ЛЯНКА (ходіння або катання для відпочинку, розваги), ГУЛЯ́ННЯ, ПРОГУЛЯ́ННЯ розм., ГУ́ЛЯНКА розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПРОХІ́ДКА (ПРОХО́ДКА) розм., ПРОГУ́ЛЬКА заст., ПРОМА́ШКА заст., жарт., ПРОМЕНА́Д заст., жарт., ПРОХІ́Д діал., СПАЦІР (СПАЦЕ́РА) діал.; ПРОЇ́ЗДКА заст. (звичайно на конях); ПІКНІ́К, ВИ́ЛАЗКА розм. (розважальна прогулянка компанією на лоні природи, звичайно із закускою); МОЦІО́Н (на повітрі для відпочинку, лікування). У неділю було призначено прогулянку на лижах (О. Донченко); — Поведемо їх гуляти над море. Посадимо вкупці в човен та повеземо на море на прогуляння (І. Нечуй-Левицький); Петрусь за шапку да й гайда на вечорниці, на погулянки (Ганна Барвінок); У неділю одпросилась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу; співаємо собі, пустуємо (Марко Вовчок); Добра частина людей з міста зіходилася вечорами на прохідку в той садок (Б. Грінченко); Одпочивши по обіді, монопольщик узяв палицю й пішов на проходку (С. Васильченко); Ніколи не виходила вона з дому так часто й не барилась так довго по прогульках (О. Кобилянська); — Але оце ми зробили добру промашку по Києві! Я виголодавсь, не знаю й як! (І. Нечуй-Левицький); Почали з'являтись дозвільні люди на променаді (Олена Пчілка); Надворі йде дощ, в інтервалах межи дощем ми ходимо на прохід (Леся Українка); — Приходить неділя.., всі (вояки) йдуть на спацір (Лесь Мартович); Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить (пісня); Комітет, зложений з кращих членів нашого товариства, уряджує прощальну проїздку саньми в честь Дори (О. Кобилянська); Наукова станція була влаштувала на острові свій пікнік на День Перемоги (О. Гончар); Ходіть цілий день по чистому повітрю, майте моціон (А. Кримський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилазка — ви́лазка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вилазка — -и, ж. 1》 Вихід, виліт і т. ін. якоїсь частини війська з фортеці, місця свого розташування для несподіваного нападу на ворога. 2》 Прогулянка за місто, село і т. ін. 3》 перен. Зухвалий виступ проти кого-, чого-небудь. 4》 Малопомітний або прихований отвір, крізь якого можна пролізти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилазка — ВИ́ЛАЗКА, и, ж. 1. Вихід, виліт і т. ін. якоїсь частини війська з фортеці, місця свого розташування для несподіваного нападу на ворога. Трояни, вилазку зробивши, .. З Енеєм вкупу ізійшлись (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вилазка — див. вилазок; лаз; отвір Словник синонімів Вусика
  5. вилазка — ВИ́ЛАЗКА, и, ж. 1. Вихід, виліт і т. ін. якоїсь частини війська з фортеці, місця свого розташування для несподіваного нападу на ворога. Трояни, вилазку зробивши,.. З Енеем вкупу ізійшлись (Котл. Словник української мови в 11 томах
  6. вилазка — Ви́лазка, -ки ж. Лазейка. Кільки в решеті дірок, стільки вилазок. Кролев. у. Словник української мови Грінченка