вилупити

ВИСИ́ДЖУВАТИ (про птахів — сидячи на яйцях, плодити пташенят), ВИВО́ДИТИ, НАСИ́ДЖУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ЛУПИ́ТИ розм. — Док.: ви́сидіти, ви́вести, насиді́ти, ви́лупити, налупи́ти. Зозуля.. не в'є гнізда, не висиджує писклят (В. Гжицький); Чорногузи щороку там (у гнізді на димарі) виводили своїх малят (М. Томчаній); Відкладені самкою (ківі) яйця насиджує переважно самець (з посібника); Квочка.. давно вилупила курчат (О. Донченко); Нанесла (качка) яєчок, вкрила гніздечко пухом і сіла на яєчка лупити каченята (Остап Вишня).

ВИТРІЩА́ТИ (про очі — широко розкривати), ВИПИНА́ТИ, П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ розм., ВИРЯ́ЧУВАТИ розм., ВИКО́ЧУВАТИ розм., ВИБАЛУ́ШУВАТИ розм., ВИВА́ЛЮВАТИ зневажл. — Док.: ви́тріщити, ви́пнути, ви́п'ясти, ви́лупити, ви́рячити, ви́котити, ви́балушити, ви́торопити розм. ви́валити, ви́пулити діал. — Чого це ти, Денисе, витріщаєш на мене очі, неначе вперше мене бачиш? — сказала Настя (М. Коцюбинський); Кобза, як не випинав баньки, щоб розгледіть молодих, однак не розгледів (О. Стороженко); Роти свої пороззявляли (Еней з ягою) і очі на лоби п'яли (І. Котляревський); Тисяча душ очі на неї пнутиме (І. Рябокляч); Гутман вилуплює п'яні очі на заклятого від здивування.. офіцера (П. Колесник); Він.. широко вирячив очі й дививсь на неї (І. Нечуй-Левицький); Вона стиснула кулаки, викотила очі.. і почала тупотіти ногами (Л. Яновська); Баран вибалушив на нього свої очі з виразом тупого нерозуміння (І. Франко); Я виторопив очі, дивлюсь і питаю: — То ви ж хто такий і чого вам треба у моїй квартирі? (С. Васильченко); Стоїть сердека, очі вивалив, мов баран (Г. Квітка-Основ'яненко); Всі, як манекени,.. сиділи, випуливши очі (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилупити — ви́лупити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вилупити — див. вилуплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилупити — ВИ́ЛУПИТИ див. вилу́плювати. Словник української мови у 20 томах
  4. вилупити — ви́тріщити (ви́валити, ви́рячити, ви́лупити і т. ін.) / витріща́ти (вива́лювати, виряча́ти, вилу́плювати і т. ін.) о́чі (баньки́), зневажл.1. Широко розкрити очі, виражаючи здивування, безтямність, гнів і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  5. вилупити — ВИ́ЛУПИТИ див. вилу́плювати. Словник української мови в 11 томах
  6. вилупити — Ви́лупити, -ся см. вилуплювати, -ся. Словник української мови Грінченка