1. Словник української мови Грінченка

вилупити

Ви́лупити, -ся

см. вилуплювати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилупити — ви́лупити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вилупити — див. вилуплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилупити — ВИ́ЛУПИТИ див. вилу́плювати. Словник української мови у 20 томах
  4. вилупити — ви́тріщити (ви́валити, ви́рячити, ви́лупити і т. ін.) / витріща́ти (вива́лювати, виряча́ти, вилу́плювати і т. ін.) о́чі (баньки́), зневажл.1. Широко розкрити очі, виражаючи здивування, безтямність, гнів і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  5. вилупити — ВИСИ́ДЖУВАТИ (про птахів — сидячи на яйцях, плодити пташенят), ВИВО́ДИТИ, НАСИ́ДЖУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ЛУПИ́ТИ розм. — Док.: ви́сидіти, ви́вести, насиді́ти, ви́лупити, налупи́ти. Зозуля.. не в'є гнізда, не висиджує писклят (В. Словник синонімів української мови
  6. вилупити — ВИ́ЛУПИТИ див. вилу́плювати. Словник української мови в 11 томах