1. Словник синонімів української мови

вилущувати

ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо). — Док.: злу́щити, облу́щити, ви́лущити, ви́лузати, розлуза́ти, розлу́щити, розлу́скати, ви́лупти, облупи́ти, обде́рти, обідра́ти. Ярослав лущив горох, кидав під ноги крилате струччя (Ю. Мушкетик); Дід Козуряк старанно облущував ріпу (картоплю) (А. Турчинська); Старий Онопрій.. зривав колосок і вилущував зернятко, чи вже можна жати (І. Франко); Лузати квасолю; Павлик теребив у сінях квасолю (Б. Харчук); Насипає з банки перед Тонею мідій, .. сам їх розлущує і подає дівчині (О. Гончар); Картопля так збудливо пахне, що.. самі беретесь облуплювати шкурку (Є. Гуцало); Бере (Рафальський) ніж і обдирає помаранча (І. Кочерга). — Пор. 1. чи́стити.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилущувати — вилу́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вилущувати — -ую, -уєш, недок., вилущити, -щу, -щиш, док., перех. 1》 Очищати, звільняти що-небудь від зовнішньої оболонки, шкаралупи і т. ін. || Відокремлювати, відривати зерно від качана і т. ін. 2》 перен., рідко. Знищувати. || жарт. З'їдати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилущувати — ВИЛУ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛУЩИТИ, щу, щиш, док. 1. що. Очищати, звільняти що-небудь від зовнішньої оболонки, шкаралупи і т. ін. Старий Онопрій .. зривав колосок і вилущував зернятко, чи вже можна жати (І. Франко); Сіла білочка снідати.. Словник української мови у 20 томах
  4. вилущувати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  5. вилущувати — ВИЛУ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛУЩИТИ, щу, щиш, док., перех. 1. Очищати, звільняти що-небудь від зовнішньої оболонки, шкаралупи і т. ін. Старий Онопрій.. зривав колосок і вилущував зернятко, чи вже можна жати (Фр., ІІІ, 1950, 206); Сіла білочка снідати. Словник української мови в 11 томах
  6. вилущувати — Вилущувати, -щую, -єш сов. в. вилущити, -щу, -щиш, гл. 1) Вышелушивать, вишелушить. 2) Истреблять, истребить. Вони вилущать усе твоє військо. Стор. І. 81. Словник української мови Грінченка