вилущувати
вилу́щувати
-ую, -уєш, недок., вилущити, -щу, -щиш, док., перех.
1》 Очищати, звільняти що-небудь від зовнішньої оболонки, шкаралупи і т. ін.
|| Відокремлювати, відривати зерно від качана і т. ін.
2》 перен., рідко. Знищувати.
|| жарт. З'їдати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вилущувати — вилу́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вилущувати — ВИЛУ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛУЩИТИ, щу, щиш, док. 1. що. Очищати, звільняти що-небудь від зовнішньої оболонки, шкаралупи і т. ін. Старий Онопрій .. зривав колосок і вилущував зернятко, чи вже можна жати (І. Франко); Сіла білочка снідати.. Словник української мови у 20 томах
- вилущувати — див. їсти Словник синонімів Вусика
- вилущувати — ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо). Словник синонімів української мови
- вилущувати — ВИЛУ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛУЩИТИ, щу, щиш, док., перех. 1. Очищати, звільняти що-небудь від зовнішньої оболонки, шкаралупи і т. ін. Старий Онопрій.. зривав колосок і вилущував зернятко, чи вже можна жати (Фр., ІІІ, 1950, 206); Сіла білочка снідати. Словник української мови в 11 томах
- вилущувати — Вилущувати, -щую, -єш сов. в. вилущити, -щу, -щиш, гл. 1) Вышелушивать, вишелушить. 2) Истреблять, истребить. Вони вилущать усе твоє військо. Стор. І. 81. Словник української мови Грінченка