1. Словник синонімів української мови

винищення

ЛІКВІДА́ЦІЯ (припинення існування кого-, чого-небудь), ЗНИ́ЩЕННЯ, ЗНИ́ЩУВАННЯ, НИ́ЩЕННЯ, ВИ́НИЩЕННЯ, ВИНИ́ЩУВАННЯ, РУЙНУВА́ННЯ. У Яновського після ліквідації Січі не лишилось ніяких офіційних паперів (С. Добровольський); Його проект знищення Врангеля мало не закінчився трагічно для нього самого (Ю. Яновський); О. Довженко одним із перших у великій художній літературі виступив проти нищення пам'яток старовинного народного мистецтва (з журналу); Згідно з законом, вовк підлягає винищенню протягом усіх сезонів (з посібника); Багато хто з повстанців добре уже знав цей махновський спосіб руйнування залізниць (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винищення — ви́нищення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. винищення — -я, с. Дія за знач. винищити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. винищення — ВИ́НИЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́нищити. Винищення людності в результаті всієї війни буде колосальне (О. Довженко); Інтенсивне вирубування цінних порід дерев може призвести не лише до винищення унікального лісу, а й до екологічного лиха (із журн. Словник української мови у 20 томах
  4. винищення — Ви́нищення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. винищення — ВИ́НИЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́нищити. Нема таких тортур, наймерзотніших засобів, до яких не вдавалися б гітлерівські кати для винищення українського народу (Довж., III, 1960, 54). Словник української мови в 11 томах