виображувати

УЯВЛЯ́ТИ (викликати, створювати якийсь образ в уяві, думках, свідомості), ПРОЗИРА́ТИ, ПРИГА́ДУВАТИ рідше, ВИОБРА́ЖУВАТИ діал.; ДОМАЛЬО́ВУВАТИ, ДОМИ́СЛЮВАТИ, ПРИМИ́СЛЮВАТИ (додавати в думках до чогось). — Док.: уяви́ти, прозирну́ти, пригада́ти, ви́образити, домалюва́ти, доми́слити, прими́слити. Соломії не так жалко було себе, як Остапа; вона уявляла собі, як він тепер лежить, хворий і самотній у пущі й вигляда її з очеретів (М. Коцюбинський); Що, коли справді одберуть од неї землю? Вона пригадати не зможе, що тоді буде з нею (Панас Мирний); — І як же ви, пані, виображуєте собі нашу дальшу подорож, нашу будущину? (І. Франко); Не вирізьбився у пам'яті батьків образ, і він у мислях домальовував його (А. Хижняк); Те, що не побачить око, домислить хлоп'яча фантазія (Д. Бедзик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виображувати — виобра́жувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. виображувати — -ую, -уєш, недок., виобразити, -ажу, -азиш, док., перех., діал. 1》 Зображувати. 2》 Уявляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виображувати — ВИОБРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ОБРАЗИТИ, ажу, азиш, док., кого, що, рідко. 1. Те саме, що зобра́жувати. Степанида виобразила на обличчі щось подібне до привітної посмішки (О. Копиленко). 2. Те саме, що уявля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. виображувати — ВИОБРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ОБРАЗИТИ, ажу, азиш, док., перех., діал. 1. Зображувати. Степанида виобразила на обличчі щось подібне до привітної посмішки (Коп., Дуже добре, 1937, 187). 2. Уявляти. — І як же ви, пані, виображуєте собі нашу дальшу подорож, нашу будущину? (Фр., III, 1950, 69). Словник української мови в 11 томах