виобразити
УЯВЛЯ́ТИ (викликати, створювати якийсь образ в уяві, думках, свідомості), ПРОЗИРА́ТИ, ПРИГА́ДУВАТИ рідше, ВИОБРА́ЖУВАТИ діал.; ДОМАЛЬО́ВУВАТИ, ДОМИ́СЛЮВАТИ, ПРИМИ́СЛЮВАТИ (додавати в думках до чогось). — Док.: уяви́ти, прозирну́ти, пригада́ти, ви́образити, домалюва́ти, доми́слити, прими́слити. Соломії не так жалко було себе, як Остапа; вона уявляла собі, як він тепер лежить, хворий і самотній у пущі й вигляда її з очеретів (М. Коцюбинський); Що, коли справді одберуть од неї землю? Вона пригадати не зможе, що тоді буде з нею (Панас Мирний); — І як же ви, пані, виображуєте собі нашу дальшу подорож, нашу будущину? (І. Франко); Не вирізьбився у пам'яті батьків образ, і він у мислях домальовував його (А. Хижняк); Те, що не побачить око, домислить хлоп'яча фантазія (Д. Бедзик).
Значення в інших словниках
- виобразити — ви́образити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- виобразити — Ви́образити, ви́образувати. 1. Утворити, влаштувати. Скажіть на ласку Божу! Яку школу можна виобразити за 125 рублів? (Б., 1895, 20, 2). 2. Розвинути, сформувати. Українська літературна мова на Буковині
- виобразити — див. виображувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виобразити — ВИ́ОБРАЗИТИ див. виобра́жувати. Словник української мови у 20 томах
- виобразити — ВИ́ОБРАЗИТИ див. виобра́жувати. Словник української мови в 11 томах