випарувати

ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ (про вологу, запах і т. ін. — переставати існувати від руху свіжого повітря), ЗВІ́ТРЮВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИСЯ, ВИПАРО́ВУВАТИ (про вологу); ВИДИХА́ТИСЯ (про запах, смак). — Док.: ви́вітритися, зві́тритися, ви́паруватися, ви́парувати, ви́дихатися, ви́дихнутися, ви́тхатися розм. ви́тхнутися розм. Сморід тютюнового диму застоявся так міцно, що не вивітрювався (В. Козаченко); При спалюванні органічних речовин азот звітрюється разом із вуглекислим газом і водою (з науково-популярної літератури); Через листя рослин випаровується багато вологи (з журналу); В пору, як розжеврює сонце, Як випаровують води.. Всупереч світові, Ніл зустрічає тоді свою зиму (М. Зеров); Накурила (Галя) ладаном кріпко і заперла хату, щоб не видихалося (Г. Квітка-Основ'яненко).

ВИПАРО́ВУВАТИСЯ (перетворюватися в пару, переходити в газоподібний стан), ВИПАРО́ВУВАТИ, ВИСИХА́ТИ, ВИКИПА́ТИ (внаслідок кипіння). — Док.: ви́паруватися, ви́парувати, ви́сохти, ви́сохнути, ви́схнути, ви́кипіти. Ртуть випаровується навіть при кімнатній температурі (з журналу); Випаровують води (М. Зеров); Сохнуть наші яри, висихає наша вода (І. Нечуй-Левицький); Скоро в кулеметах википіла вся вода, і вони вже мали замовкнути (В. Кучер).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випарувати — ви́парувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випарувати — див. випаровувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випарувати — ВИ́ПАРУВАТИ див. випаро́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. випарувати — ВИ́ПАРУВАТИ див. випаро́вувати. Словник української мови в 11 томах