1. Словник синонімів української мови

випарування

ВИ́ПАР (газоподібна речовина, що утворилася внаслідок випаровування чого-небудь), ПА́РА, ВИ́ПАРУВАННЯ, ВІ́ДПАР, О́ПАР діал. Сонце пригрівало, понад зеленим лугом слався синенький димок весняних випарів (Григорій Тютюнник); Закурила земля димом та парою (І. Нечуй-Левицький); Повітря сповнялось випаруваннями зогрітої землі (О. Досвітній); За подвір'ям легеньким відпаром курілося озерце (М. Стельмах); Понад опари розлогих млак виднілися дахи й комини.. підгірського містечка (Н. Кобринська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випарування — ви́парування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. випарування — -я, с. Дія за знач. випарувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випарування — ВИ́ПАРУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́парувати 1. На території Північного Поділля весняний період характеризується активним підвищенням температури повітря, інтенсивним таненням снігового покриву та збільшенням випарування з поверхні ґрунту (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. випарування — ВИ́ПАРУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́парувати 1. 2. Те, що випарувалося звідки-небудь; пара. Повітря сповнялось випаруваннями зогрітої землі, каміння, асфальту (Досв., Вибр., 1959, 373). Словник української мови в 11 томах