випивака

П'ЯНИ́ЦЯ (той, хто зловживає алкогольними напоями), АЛКОГО́ЛІК, ПИТУ́ЩИЙ, ПИТЕЦЬ, ПИЯ́К (ПИЯ́КА) розм., ВИПИВА́КА розм., ОПИЯ́КА розм., ПРОПИЯ́КА зневажл., П'ЯНИ́ЧКА зневажл., П'ЯНИ́ЧЕНЬКА зневажл., П'ЯНЧУ́ЖКА зневажл., П'ЯНЮ́ГА лайл., П'ЯНЧУ́ГА лайл., П'ЯНДИ́ГА лайл., ЗАПИЯ́КА розм. рідше, ПИВОРІ́З заст., ПРОПІ́Й заст., ЯРИ́ГА заст., ЯРИ́ЖНИК заст., ЯРИ́ЖКА заст. зневажл. Він виявився п'яницею, та таким, що п'є без просипу (О. Гончар); Він показав на повний келих і жадібно, тремтячими губами, як алкоголік, випив сам, плеснувши зопалу вином собі на жилетку (Л. Смілянський); (Пріська:) Ще гірш серце почало боліти! Він питущий, а як нап'ється, то як звір!.. (М. Кропивницький); Найзапекліші пияки та п'янчуги перед ним смирнішали одразу (О. Гончар); — Я не люблю випивак, Соромно і бридко дивитися на п'яного (П. Кочура); — З якої ласки не спати мені по ночах, щоб який опияка, підкравшись, не злякав гетьманської молодої? (П. Куліш); Тільки що не найгірші пропияки випивали з ним разом після (получки) (О. Іваненко); А цього п'яничку Федора справді треба в руки взяти.., щоб кинув свою п'яну компанію (Д. Ткач); Писар, здається, нічого собі, добродушний дідок, п'яниченька тільки гіркий: ніс червоний, як буряк (С. Васильченко); Чоловіка її знаю... Так ледачий... п'янчужка був... (Панас Мирний); А горілку пити, гуляти — Махамед усім п'янюгам привід дає! (Панас Мирний); (Гаврило:) Воно б не шкодило запияк замикати. (Конон:) Замикають, та не помага (М. Кропивницький); (Шкварковський:) Певно, скиталець із бурси, пиворіз голодний (І. Карпенко-Карий); Ой, пропою, пропою, Пропала я з тобою (пісня); Там правив каюком Тигренко, Із Стехівки то шинкаренко, І віз з собою сто яриг (І. Котляревський); — Ярижник старий! — презирливо цідить Варвара (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випивака — випива́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. випивака — Випивайло, заливаха, П'ЯНИЦЯ, АЛЬКОГОЛІК. Словник синонімів Караванського
  3. випивака — -и, ч. і ж., розм. Той (та), хто любить пити алкогольні напої. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. випивака — ВИПИВА́КА, и, ч. і ж., розм. Той (та), хто любить пити алкогольні напої, зловживаючи ними. – Постій, хто кумом був? Як-бо його? От і не згадаю... Ото випивака! Усіх перепив... (Панас Мирний); Він щодня похмеляється в селі або в місті й підібрав собі для кумпанії таких же випивак (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
  5. випивака — див. п'яниця Словник синонімів Вусика
  6. випивака — ВИПИВА́КА, и, ч. і ж., розм. Той (та), хто любить пити алкогольні напої. — Постій, хто кумом був? Як-бо його? От і не згадаю… Ото випивака! Усіх перепив… (Мирний, III, 1954, 212); Він щодня похмеляється в селі або в місті й підібрав собі для кумпанії таких же випивак (Козл., Сонце.., 1957, 24). Словник української мови в 11 томах