випещений
ВИ́КОХАНИЙ (який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду), ВИ́ПЕЩЕНИЙ, ВИ́ПЛЕКАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ, ПЕ́ЩЕНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ВІДКО́ХАНИЙ рідше. Нова сукня стиснула її повне викохане тіло (І. Нечуй-Левицький); Правильний ніс і випещені шовковисті вусики — все було в ньому гармонійним і витонченим (З. Тулуб); По виплеканому обличчю Раусліта.. проходить трохи здивована посмішка (В. Собко); Добродій Олесь думав, гладячи раз по раз гарною рукою свою плекану бороду (О. Кобилянська); Професор Стрєльцов потупив погляд і сховав у своїй пещеній бороді єхидну посмішку (Ф. Бурлака); Вуса Кучеревського здалися ще надто моложавими в порівнянні з відкоханим чорнявим.. вусом Івана Івановича (І. Ле).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випещений — ви́пещений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- випещений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до випестити. 2》 прикм.Гарний зовнішнім виглядом, що свідчить про дбайливий догляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випещений — ВИ́ПЕЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́пестити. Оксамитовими ясно-зеленими килимами стелилися дбайливо випещені ниви німців-орендаторів (С. Словник української мови у 20 томах
- випещений — див. викоханий; вродливий Словник синонімів Вусика
- випещений — Ви́пещений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- випещений — ВИ́ПЕЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́пестити. Гаряча мужицька краса [Мар’яни], випещена й вичепурена в місті, тепер хвилювала в селі не тільки молодь, навіть жонатих (Вас. Словник української мови в 11 томах