випещений
ВИ́ПЕЩЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до ви́пестити.
Оксамитовими ясно-зеленими килимами стелилися дбайливо випещені ниви німців-орендаторів (С. Черкасенко);
Гаряча мужицька краса [Мар'яни], випещена й вичепурена в місті, тепер хвилювала в селі не тільки молодь, навіть жонатих (С. Васильченко);
Семенові хочеться впасти на шию коневі, обняти його й говорити до нього ласкавою мовою, – він зрозуміє, ця шляхетна, випещена для блискавичного льоту тварина (Л. Смілянський).
2. у знач. прикм. Гарний зовні завдяки дбайливому догляду.
Хуса похмурий, роздратований, проходжується по світлиці нерівним кроком, посіпуючи випещену бороду (Леся Українка);
Люди сиділи в них [у каретах] гладкі, поважні, випещені (Василь Шевчук);
На відкриту веранду вийшла випещена білолиця жінка з чорним, як смола, волоссям (М. Руденко).
Значення в інших словниках
- випещений — ви́пещений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- випещений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до випестити. 2》 прикм.Гарний зовнішнім виглядом, що свідчить про дбайливий догляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випещений — див. викоханий; вродливий Словник синонімів Вусика
- випещений — ВИ́КОХАНИЙ (який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду), ВИ́ПЕЩЕНИЙ, ВИ́ПЛЕКАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ, ПЕ́ЩЕНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ВІДКО́ХАНИЙ рідше. Нова сукня стиснула її повне викохане тіло (І. Словник синонімів української мови
- випещений — Ви́пещений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- випещений — ВИ́ПЕЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́пестити. Гаряча мужицька краса [Мар’яни], випещена й вичепурена в місті, тепер хвилювала в селі не тільки молодь, навіть жонатих (Вас. Словник української мови в 11 томах