1. Словник української мови в 11 томах

випещений

ВИ́ПЕЩЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́пестити.

Гаряча мужицька краса [Мар’яни], випещена й вичепурена в місті, тепер хвилювала в селі не тільки молодь, навіть жонатих (Вас., І, 1959, 265);

Семенові хочеться впасти на шию коневі, обняти його й говорити до нього ласкавою мовою, — він зрозуміє, ця шляхетна, випещена для блискавичного льоту тварина (Сміл., Зустрічі, 1936, 235).

2. прикм. Гарний зовнішнім виглядом, що свідчить про дбайливий догляд.

Хуса похмурий, роздратований, проходжується по світлиці нерівним кроком, посіпуючи випещену бороду (Л. Укр., III, 1952, 148);

На відкриту веранду вийшла випещена білолиця жінка з чорним, як смола, волоссям (Руд., Вітер.., 1958, 173).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випещений — ви́пещений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. випещений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до випестити. 2》 прикм.Гарний зовнішнім виглядом, що свідчить про дбайливий догляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випещений — ВИ́ПЕЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́пестити. Оксамитовими ясно-зеленими килимами стелилися дбайливо випещені ниви німців-орендаторів (С. Словник української мови у 20 томах
  4. випещений — див. викоханий; вродливий Словник синонімів Вусика
  5. випещений — ВИ́КОХАНИЙ (який має гарний вигляд унаслідок дбайливого догляду), ВИ́ПЕЩЕНИЙ, ВИ́ПЛЕКАНИЙ, ПЛЕ́КАНИЙ, ПЕ́ЩЕНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ВІДКО́ХАНИЙ рідше. Нова сукня стиснула її повне викохане тіло (І. Словник синонімів української мови
  6. випещений — Ви́пещений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)