виплигнути

ВИСКА́КУВАТИ (стрибати звідки-небудь кудись; стрибком вибиратися на кого-, що-небудь), ВИСТРИ́БУВАТИ, ВИПЛИ́ГУВАТИ, СКАКА́ТИ, ВИКИДА́ТИСЯ. — Док.: ви́скочити, ви́стрибнути, ви́плигнути, ско́чити, ви́кинутися, ви́приснути рідко. Вискакує з кабіни чоловік у дубленому кожусі (А. Шиян); Гервасій.. вискакує на коня і щодуху мчить до Окуня (М. Стельмах); На великий гранітний камінь.. вистрибнув Гавриш (Г. Коцюба); На шляху стояла машина, і з неї з гамором та сміхом виплигували дівчата (Григорій Тютюнник); Я скачу на коня, жену й жену без тями (І. Франко); Незабаром парашутисти почали приземлятися, а з літаків викидалися все нові й нові (Л. Смілянський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виплигнути — ви́плигнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виплигнути — див. виплигувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виплигнути — ВИ́ПЛИГНУТИ див. випли́гувати. Словник української мови у 20 томах
  4. виплигнути — ВИ́ПЛИГНУТИ див. випли́гувати. Словник української мови в 11 томах
  5. виплигнути — Ви́плигнути, -гну, -неш гл. Выпрыгнуть. Словник української мови Грінченка