виплигувати

ВИСКА́КУВАТИ (стрибати звідки-небудь кудись; стрибком вибиратися на кого-, що-небудь), ВИСТРИ́БУВАТИ, ВИПЛИ́ГУВАТИ, СКАКА́ТИ, ВИКИДА́ТИСЯ. — Док.: ви́скочити, ви́стрибнути, ви́плигнути, ско́чити, ви́кинутися, ви́приснути рідко. Вискакує з кабіни чоловік у дубленому кожусі (А. Шиян); Гервасій.. вискакує на коня і щодуху мчить до Окуня (М. Стельмах); На великий гранітний камінь.. вистрибнув Гавриш (Г. Коцюба); На шляху стояла машина, і з неї з гамором та сміхом виплигували дівчата (Григорій Тютюнник); Я скачу на коня, жену й жену без тями (І. Франко); Незабаром парашутисти почали приземлятися, а з літаків викидалися все нові й нові (Л. Смілянський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виплигувати — випли́гувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виплигувати — -ую, -уєш, недок., виплигнути, -ну, -неш, док. 1》 Стрибаючи, вибиратися звідки-небудь, з чогось або з'являтися десь. || Стрибаючи, вибиратися вгору на що-небудь. 2》 Плигати раз у раз; плигати протягом певного часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виплигувати — хохл. (випрігівать) вистрибувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. виплигувати — ВИПЛИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛИГНУТИ, ну, неш, док. 1. Стрибаючи, вибиратися звідки-небудь, із чогось або з'являтися десь. Спалахували [танки] на очах, потрапивши під нещадний вогонь, виплигували танкісти, охоплені полум'ям (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. виплигувати — див. танцювати Словник синонімів Вусика
  6. виплигувати — ВИПЛИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛИГНУТИ, ну, неш, док. 1. Стрибаючи, вибиратися звідки-небудь, з чогось або з’являтися десь. Чорні потвори [дельфіни], мов виводок чортів, виплигують з глибини (Коцюб. Словник української мови в 11 томах