1. Словник синонімів української мови

виплітати

ВИГА́ДУВАТИ (говорити, описувати те, чого немає й не було; створювати в уяві), ВИДУ́МУВАТИ, ПРИДУ́МУВАТИ, ВИМИШЛЯ́ТИ, ВИМИ́СЛЮВАТИ, ФАНТАЗУВА́ТИ, МУДРУВА́ТИ, ІМПРОВІЗУВА́ТИ, ПЛЕСТИ́ розм., ПЛЕСКА́ТИ розм., ВИПЛІТА́ТИ розм., СПЛІТА́ТИ розм., ПРИГА́ДУВАТИ розм., ХИМЕ́РИТИ розм., ХИМЕРУВА́ТИ розм., КОВЕРЗУВА́ТИ розм.; ДОКЛАДА́ТИ діал. (для сміху). — Док.: ви́гадати, ви́думати, приду́мати, ви́мислити, ви́мудрувати, ви́метикувати, ви́плести, сплести́, пригада́ти, прирозумі́ти розм. Став тоді хлопець у самій уяві своїй вигадувати всякі пригоди й переживати їх (А. Головко); (Любов:) Нещастя!.. все нещастя!.. А коли буде щастя? Ах, тіточко!.. Ну, годі.. Не вважайте, се так, голова болить, от і видумую (Леся Українка); Часом темної, довгої ночі Грицько не спав і на волосину: все придумував та пригадував, що б його перед жінкою вивести таке, щоб звихнути Чіпчину правду... (Панас Мирний); — І ти тхором мене зовеш! І небилиці вимишляєш (І. Котляревський); Тимко починав фантазувати. Він бачив себе таким же високим і ставним, як Іван Павлович (Ю. Збанацький); Покиньмо їх та ходім поки за писарем; будемо дивитись, що той мудрує (Г. Квітка-Основ'яненко); Факт, який мав він на увазі, був явно непереконливий і недостатній, щоб посіяти сумнів у Грицьковому серці.. Імпровізувати Павло тоді не рискнув (А. Головко); Вінцусиха плете по селі, начебто він ні на батька, ні на матір не похожий (І. Муратов); Колись баби плескали, мовбито він крадене передержує (Б. Грінченко); Люди.. виплели, що буцім Пріська напоїла Хведора кошачим мозком (Панас Мирний); Цар упився — вже в світлиці Він сплітає небилиці (Л. Первомайський); (Старшина перший:) Ох, старі голови та розумні; химерять — химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Т. Шевченко); (Поет (до музи):) Не химеруй, кохана, бо мусимо до рана списати сей папір (Леся Українка); Їде (дурень) через гай і щось дуже замисливсь, і дев'ять розумних не вгадали б, об чім він коверзує (О. Стороженко); (Охрім:) Вийду на вулицю, хлопці й дівчата зберуться, ..почнуть таке докладати, що, здається, і мертвий зареготав би (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виплітати — випліта́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. виплітати — -аю, -аєш і рідко виплітувати, -ую, -уєш, недок., виплести, -ету, -етеш; мин. ч. виплів, виплела, виплело; док., перех. 1》 Виготовляти що-небудь способом плетіння. 2》 перен. Створювати що-небудь в уяві, в думках. || розм. Вигадувати, видумувати те, чого немає, не було в дійсності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виплітати — ВИПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВИПЛІ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛЕСТИ, ету, етеш; мин. ч. ви́плів, плела, ло; док., що. 1. Виготовляти що-небудь способом плетіння. Ще і лози червоної добув [Кирило], Щоб виплітать [ясла] .. І на краях зробить мережку (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. виплітати — Випліта́ти, -пліта́ю, -пліта́єш; ви́плести, ви́плету, ви́плетеш; ви́плів, ви́плела; ви́плівши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. виплітати — ВИПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ВИПЛІ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛЕСТИ, ету, етеш; мин.ч. ви́плів, ви́плела, ло; док., перех. 1. Виготовляти що-небудь способом плетіння. Ще і лози червоної добув [Кирило], Щоб виплітать [ясла] уперемежку [упереміжку]. Словник української мови в 11 томах
  6. виплітати — Виплітати, -таю, -єш сов. в. виплести, -плету, -теш, гл. 1) Выплетать, выплесть, сплетать, сплесть; связывать, вязать, связать. Виплів рукавиці. 2) Выдумывать, выдумать, сочинять, врать, соврать. Словник української мови Грінченка