1. Словник синонімів української мови

виповзти

ВИЇЖДЖА́ТИ (їхати звідки-небудь, за межі чогось), ВИЇЗДИ́ТИ, ВИКО́ЧУВАТИСЯ, ВИЛІТА́ТИ, ВИСКА́КУВАТИ розм. (дуже швидко); ВИПОВЗА́ТИ (звичайно повільно — про щось громіздке). — Док.: ви́їхати, ви́котитися, ви́летіти, ви́скочити, ви́повзти. Тілько що доїжджав до воріт, аж сотник виїжджає з двору (П. Куліш); А з бічних вулиць і завулків все виїздили на вулицю нові грузовики (В. Кучер); З двору на вулицю вже викочувалися вози (П. Панч); Брати виносять з клуні пропахлу дьогтем і потом упряж, сокиру та пилку, і незабаром сани легко вилітають з двору (М. Стельмах); Машина в'їхала в ліс, попетляла ще трохи по тісній просіці і вискочила на галявину (А. Хижняк); З воріт будівництва виповзав.. самоскид (А. Хорунжий).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виповзти — ви́повзти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виповзти — див. виповзати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виповзти — ВИ́ПОВЗТИ див. виповза́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. виповзти — ВИ́ПОВЗТИ див. виповза́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. виповзти — Виповзати, -заю, -єш сов. в. виповзти, -зу, -зеш, гл. Выползать, выползти. Словник української мови Грінченка