1. Словник синонімів української мови

виповзати

ВИ́ПРОСИТИ (просячи, домогтися чого-небудь або одержати що-небудь), ВИ́ПРОХАТИ, ВИ́БЛАГАТИ, ВИ́МОЛИТИ (благаючи); РОЗБОГАРА́ДИТИ розм. рідко, ВИ́ПЛАКАТИ розм. (із сльозами благаючи); ВИ́КАНЮЧИТИ розм., ВИ́ЦИГАНИТИ розм., ВИ́ЗУДИТИ розм. (настирливо просячи); ВИ́ПОВЗАТИ розм. (повзаючи перед кимось). — Недок.: випро́шувати, випро́хувати, вимо́лювати, випла́кувати, виканю́чувати, вицига́нювати, цига́нити, визу́джувати. Він випросив у командування відпустку на кілька день (В. Кучер); Грицько запріг своїх пару биків, випрохав у сусіда ще пару та двома парами поїхав до Чіпки (Панас Мирний); Вже він.. виблагає дозволу й грошей на дорогу (М. Коцюбинський); Щороку батьки позичають у Сироватки, вимолюють по пуду.. аби хоч діти не пухли з голоду (М. Олійник); Де б його розбогарадити грошей (Словник Б. Грінченка); Радилися, радилися, а далі дочка таки виплакала у батька, щоб завтра вінчатися (Г. Квітка-Основ'яненко); Тут же стояла пляшка з бензином, який з великими труднощами Віктор виканючив у командира господарської роти (Ю. Збанацький); А мати.. завжди бере Ксеню на ярмарок, і тоді вже ні баришники, ні перекупки не вициганять у них ані шага (М. Стельмах); Чи хоч раз син набрав матері на чоботи, на спідницю? Теща все визудить (К. Гордієнко); (Кіндрат Антонович:) Повзав і я перед вами, ну і виповзав... (М. Кропивницький).

ВИЇЖДЖА́ТИ (їхати звідки-небудь, за межі чогось), ВИЇЗДИ́ТИ, ВИКО́ЧУВАТИСЯ, ВИЛІТА́ТИ, ВИСКА́КУВАТИ розм. (дуже швидко); ВИПОВЗА́ТИ (звичайно повільно — про щось громіздке). — Док.: ви́їхати, ви́котитися, ви́летіти, ви́скочити, ви́повзти. Тілько що доїжджав до воріт, аж сотник виїжджає з двору (П. Куліш); А з бічних вулиць і завулків все виїздили на вулицю нові грузовики (В. Кучер); З двору на вулицю вже викочувалися вози (П. Панч); Брати виносять з клуні пропахлу дьогтем і потом упряж, сокиру та пилку, і незабаром сани легко вилітають з двору (М. Стельмах); Машина в'їхала в ліс, попетляла ще трохи по тісній просіці і вискочила на галявину (А. Хижняк); З воріт будівництва виповзав.. самоскид (А. Хорунжий).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виповзати — ви́повзати дієслово доконаного виду виповза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виповзати — I в`иповзати-аю, -аєш, док., перех. 1》 Повзаючи, облазити що-небудь. 2》 Домогтися чого-небудь, повзаючи перед кимсь. II виповз`ати-аю, -аєш, недок., виповзти, -зе, -зеш; мин. ч. виповз, -ла, -ло; док. 1》 Повзучи, вибиратися звідки-небудь кудись. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виповзати — ВИ́ПОВЗАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Повзаючи, облазити якийсь простір. Щоб правильно викласти кахлі з орнаментом, майстрам довелося виповзати всю вітальню (з Інтернету). 2. перен., розм. Домогтися чого-небудь, плазуючи, принижуючись перед кимсь. Словник української мови у 20 томах
  4. виповзати — див. лізти; повзти Словник синонімів Вусика
  5. виповзати — ВИ́ПОВЗАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Повзаючи, облазити що-небудь. 2. Домогтися чого-небудь, повзаючи перед кимсь. [Кіндрат Антонович:] Панам подобається, щоб перед ними повзали навколішках.. Повзав і я перед вами, ну і виповзав… (Кроп., II, 1958, 281). Словник української мови в 11 томах