виповзати

ВИ́ПОВЗАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Повзаючи, облазити що-небудь.

2. Домогтися чого-небудь, повзаючи перед кимсь.

[Кіндрат Антонович:] Панам подобається, щоб перед ними повзали навколішках.. Повзав і я перед вами, ну і виповзав… (Кроп., II, 1958, 281).

ВИПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПОВЗТИ, зе, зеш; мин. ч. ви́повз, ла, ло; док.

1. Повзучи, вибиратися звідки-небудь кудись.

Дедалі частіше з окопу виповзали бійці, волочачи за собою тяжко поранених (Ле, Право.., 1957, 124);

Легенько-легенько я виповз із-під кожуха (Фр., II, 1950, 24);

Михайло виповз із кущів і поволі почвалав між деревами (Загреб., Європа 45, 1959, 40);

Лукині вистачило сил виповзти з дитиною за поріг. В хаті клуботало полум’я (Вол., Місячне срібло, 1961, 327).

2. перен. Повільно рухаючись, виїжджати, виходити і т. ін. звідки-небудь, кудись.

З-за пагорба виповзають один за одним трактори (Цюпа, Назустріч.., 1958, 327);

Сани проїхали полем, пірнули в яр, повільно виповзли на високий, вкритий снігом, пагорок (Скл., Святослав, 1959, 252);

// Повільно рухаючись, з’являтися звідки-небудь, поширюватися десь.

Дим застилав вулиці, далеко виповзав у море (Кучер, Чорноморці, 1956, 115);

Почало вже смеркатись, коли з-за пагорба повільно виповзла важка, чорна хмара (Донч., III, 1956, 140).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виповзати — ви́повзати дієслово доконаного виду виповза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виповзати — I в`иповзати-аю, -аєш, док., перех. 1》 Повзаючи, облазити що-небудь. 2》 Домогтися чого-небудь, повзаючи перед кимсь. II виповз`ати-аю, -аєш, недок., виповзти, -зе, -зеш; мин. ч. виповз, -ла, -ло; док. 1》 Повзучи, вибиратися звідки-небудь кудись. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виповзати — ВИ́ПОВЗАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Повзаючи, облазити якийсь простір. Щоб правильно викласти кахлі з орнаментом, майстрам довелося виповзати всю вітальню (з Інтернету). 2. перен., розм. Домогтися чого-небудь, плазуючи, принижуючись перед кимсь. Словник української мови у 20 томах
  4. виповзати — див. лізти; повзти Словник синонімів Вусика
  5. виповзати — ВИ́ПРОСИТИ (просячи, домогтися чого-небудь або одержати що-небудь), ВИ́ПРОХАТИ, ВИ́БЛАГАТИ, ВИ́МОЛИТИ (благаючи); РОЗБОГАРА́ДИТИ розм. рідко, ВИ́ПЛАКАТИ розм. (із сльозами благаючи); ВИ́КАНЮЧИТИ розм., ВИ́ЦИГАНИТИ розм., ВИ́ЗУДИТИ розм. Словник синонімів української мови