виполоти
ПОЛО́ТИ (очищати поле, город і т. ін. від бур'янів), ПРОПО́ЛЮВАТИ, ВИПО́ЛЮВАТИ. — Док.: пополо́ти, прополо́ти, ви́полоти. Дарку посилали й саму в двір до легшої роботи: квіток полоти, кревавник для індиків збирати (Леся Українка); Одного ранку, коли ми з паном Казимиром прополювали кукурудзу, до нас підбігла Стася (І. Муратов); Трава росте так буйно, що її не встигають виполювати між кущами кофейного дерева (Ю. Яновський). — Пор. сапа́ти.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виполоти — ви́полоти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- виполоти — див. виполювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виполоти — ВИ́ПОЛОТИ див. випо́лювати. Словник української мови у 20 томах
- виполоти — ВИ́ПОЛОТИ див. випо́лювати. Словник української мови в 11 томах
- виполоти — Ви́полоти см. виполювати. Словник української мови Грінченка