1. Словник синонімів української мови

випозивати

ВІДСУДИ́ТИ (судом домогтися чого-небудь), ВИ́СУДИТИ розм., ВИ́ПОЗИВАТИ діал. (Мартіан:) Вона від мене хоче відсудити маєтку половину (Леся Українка); — Це ж і раніше ви своє право висудили! (М. Стельмах); Мужики тепер розказували, що економія зупинила діло..: тим не жене їх з луки, що не випозивала нічого (Б. Грінченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випозивати — ви́позивати дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. випозивати — ВИ́ПОЗИВАТИ, аю, аєш, док., кого, що, діал. Відсудити. Старі пани гудили молодого блазня, що недавно випозивав від дядька батьківську худобу (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. випозивати — ВИ́ПОЗИВАТИ, аю, аєш, док., перех., діал. Відсудити. Старі пани гудили молодого блазня, що недавно випозивав від дядька батьківську худобу (Мирний, III, 1954, 232). Словник української мови в 11 томах
  4. випозивати — Ви́позивати, -ваю, -єш гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Зміев. у. Тілки дви карбованці й випозивав за бика. Канев. у. Словник української мови Грінченка