випозивати
ви́позивати
дієслово доконаного виду
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випозивати — ВИ́ПОЗИВАТИ, аю, аєш, док., кого, що, діал. Відсудити. Старі пани гудили молодого блазня, що недавно випозивав від дядька батьківську худобу (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- випозивати — ВІДСУДИ́ТИ (судом домогтися чого-небудь), ВИ́СУДИТИ розм., ВИ́ПОЗИВАТИ діал. (Мартіан:) Вона від мене хоче відсудити маєтку половину (Леся Українка); — Це ж і раніше ви своє право висудили! (М. Словник синонімів української мови
- випозивати — ВИ́ПОЗИВАТИ, аю, аєш, док., перех., діал. Відсудити. Старі пани гудили молодого блазня, що недавно випозивав від дядька батьківську худобу (Мирний, III, 1954, 232). Словник української мови в 11 томах
- випозивати — Ви́позивати, -ваю, -єш гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Зміев. у. Тілки дви карбованці й випозивав за бика. Канев. у. Словник української мови Грінченка