виражатися

ВИЯВЛЯ́ТИСЯ (про почуття, думки, наміри тощо — ставати явним, помітним за зовнішніми ознаками), ПРОЯВЛЯ́ТИСЯ, ВИРАЖА́ТИСЯ, ПОКА́ЗУВАТИСЯ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОГЛЯДА́ТИ, ПРОСТУПА́ТИ, ПРОСВІ́ЧУВАТИ, ПРОКИДА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, ПРОЗИРА́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ПОМІЧА́ТИСЯ, СПОСТЕРІГА́ТИСЯ, РОЗКРИВА́ТИСЯ, ЧИТА́ТИСЯ, ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДЧУВА́ТИСЯ, ПОЧУВА́ТИСЯ, ПРОМЕНИ́ТИСЯ (ПРОМІНИ́ТИСЯ) (про радість, любов і т.ін. — у погляді, усмішці); ПРОРІ́ЗУВАТИСЯ, ПРОРІЗА́ТИСЯ рідко (про здібності, талант і т. ін.). — Док.: ви́явитися, прояви́тися, ви́разитися, показа́тися, проби́тися, прогля́нути, проступи́ти, проки́нутися, просну́тися, прозирну́ти, позначи́тися, розкри́тися, відби́тися, відчу́тися, почу́тися, прорі́затися. На її виду виявлялась клопотливість та задуманість (І. Нечуй-Левицький); Давно вже тліло в душах незадоволення Марусяком, лиш не було моменту тому проявитися (Г. Хоткевич); Який глибокий жаль, сердечний докір і заразом яка радісна надія виражалися в його очах! (І. Франко); Молоді ще (Миколай з Параскою), але якась певність рухів і світогляду.. показується в них (Г. Хоткевич); Їй самій стає неприємно, що в голосі пробиваються нотки роздратування (О. Гончар); Його очі перелякано розширились, і з них проглянули сум і безнадія (Ю. Збанацький); В руках жінки, в погляді, у всій її позі проступала непідроблена сором'язливість (Ю. Бедзик); Доброта так і просвічує в його одкритому лиці (М. Коцюбинський); Щось прикре, дражливе прокидалося в його словах (Леся Українка); — В усій Вашій істоті прозирає щирість (Ф. Бурлака); В голосі його справді звучала радість, хоч на незворушному обличчі то не позначилось (Є. Гуцало); І ще помічалася за ним риса: в тилу він був похмурим і неговірким (Григорій Тютюнник); Незважаючи на те, що заліза в ґрунті багато, в рослинах інколи спостерігається його недостача (з журналу); Старий гідротехнік мав вдачу, яка розкривалася не з першого слова (М. Чабанівський); Спокій тривалого кохання.. читався в рисах її високого чола (Л. Первомайський); На його обличчі.. відбивалася найрізноманітніша гама почуттів (О. Донченко); В голосі Ярослави відчувалося куди більше байдужості, ніж зацікавлення (Л. Дмитерко); В погляді (Оксани) сяйливому, гарячому почувається внутрішня пристрасть, прихована жага (О. Гончар); Ленінградці люблять своє чудове місто.. Любов та промениться з їхніх очей, з їхніх постатей (Остап Вишня); У дев'ятому.. класі в Максима почали прорізуватися й певні громадські, організаторські та навіть ораторські нахили (В. Козаченко).