1. Словник синонімів української мови

вирячений

ВИ́ТРІЩЕНИЙ (про очі — широко розкритий), ВИ́РЯЧЕНИЙ розм., ВИ́ЛУПЛЕНИЙ розм., ВИ́БАЛУШЕНИЙ розм., ВИ́КОЧЕНИЙ розм., ВИ́ПУЛЕНИЙ діал. Мука застигла в його лиці, виглядала широко розкритим, скривленим ротом, витріщеними очима... (Панас Мирний); Його губи поблідли, очі, вирячені, дивились на двері (І. Франко); Розчервонілий,.. з вилупленими очима, він, мов очманілий, орудував своєю скривавленою шаблею (С. Добровольський); Чумаченко почав швидко відривати потерпілого і раптом.. побачив вибалушені на нього очі (Григорій Тютюнник). Ми слухали з роззявленими ротами й викоченими очима (Ю. Смолич); Іван видивився на Діда широко випуленими очима (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирячений — ви́рячений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. вирячений — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вирячити. 2》 прикм.Дуже випуклий (про очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирячений — ВИ́РЯЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до ви́рячити. Жах пройняв її наскрізь і пришпилив до одвірка. Вирячені очі застигли на стрісі (Б. Антоненко-Давидович); Я тільки бачив вирячені на мене з подиву очі хлоп'ят, їхні витягнуті обличчя й розкриті роти (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. вирячений — див. витрішкуватий Словник синонімів Вусика
  5. вирячений — ВИ́РЯЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́рячити. Я тільки бачив вирячені на мене з подиву очі хлоп’ят, їхні витягнуті обличчя й розкриті роти (Сміл., Сашко, 1957, 146). 2. прикм. Дуже випуклий (про очі). Словник української мови в 11 томах