висталити

ГАРТУВА́ТИ (надавати металевим виробам твердості, пружності, міцності нагріванням з наступним швидким охолодженням), ЗАГАРТО́ВУВАТИ, СТАЛИ́ТИ. — Док.: загартува́ти, ви́сталити. Якби кайдани перегризти, То гриз потроху б. Та не ті, Не ті їх ковалі кували, Не так залізо гартували, Щоб перегризти (Т. Шевченко); Найбільше пишаються аравійці мечами з Багдада. Відомо всім, як вони загартовують їх: летять на скажених конях супроти холодного повітря (С. Скляренко); Богатир сказав народу: — То ж я з ваших рук не вроду, а народну мудрість пив, не в огні — в народній силі всепоборний меч сталив (Н. Забіла).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висталити — ви́сталити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. висталити — -лю, -лиш, док., перех. Наварити що-небудь сталлю для міцності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висталити — ВИ́СТАЛИТИ, лю, лиш, док., що. Наварити сталлю і вигострити що-небудь. Пішов [дід] до коваля, висталив ніж (з казки); * Образно. В голові Шевченка все настирливіше роїлися думки про той час, коли повстане народ, висталить обух, сокирою зачне будити хиренну волю (Ф. Бурлака). Словник української мови у 20 томах
  4. висталити — ВИ́СТАЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Наварити що-небудь сталлю для міцності. Пішов [дід] до коваля, висталив ніж (Укр.. казки, 1951, 38); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  5. висталити — Ви́сталити, -лю, -лиш гл. Насталить. Висталив ніж і став її різать. Рудч. Ск. І. 44. Словник української мови Грінченка