висівки

ВИ́СІВКИ (відходи борошномельного виробництва, що складаються з розтертих оболонок і деяких інших частинок зерен), МЕЖИ́СІТКА заст., ГРИС діал.; О́БМІШКА (також дерть, яку підмішують у корм тваринам). (Музиченко:) То ви хочете хліб їсти, а другі нехай їдять полову та висівки (М. Кропивницький); Тільки що Кайдашиха виплескала хліб, а Мелашка посаджала, посипаючи лопату межисіткою, голодний Кайдаш знов увійшов у хату (І. Нечуй-Левицький); Настя навіть добралася до подушки чоловіка, в якій замість пір'я був пшеничний ґрис (М. Стельмах); Вони (дрохви) зміцніли на.. ячній обмішці (М. Рудь).

ВИ́СІВКИ (залишки після просіювання чого-небудь), ВИ́ТОЧКИ, ВІ́ДСІВКИ. Щоб дістати з клінкеру порошок, що зветься цементом, треба його змолоти так, щоб на ситі.. залишалося не більше п'ятнадцяти процентів висівок (П. Інгульський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висівки — ви́сівки множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. висівки — -вок, мн. Відходи борошномельного виробництва, що складаються з розтертих оболонок і деяких інших частинок зерен, відокремлених від борошна під час просівання. || Залишки після просіювання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висівки — ВИ́СІВКИ, вок, мн. 1. Відходи борошномельного виробництва, що складаються з розтертих оболонок і деяких інших частинок зерен, відокремлених від борошна під час просівання. Словник української мови у 20 томах
  4. висівки — див. залишок Словник синонімів Вусика
  5. висівки — Відходи борошномельного виробництва, які одержують при розмелюванні зерна; розрізняють в. пшеничні, житні, вівсяні, ячмінні, горохові, рисові, соєві тощо; згодовують в. у суміші з ін. кормами, вводять у комбікорми. Універсальний словник-енциклопедія
  6. висівки — як (мов, на́че і т. ін.) соба́ка на ви́сівки, зі сл. диви́тися, ви́тріщитися і под., вульг. Дуже, надто. — Накрила баба фартухом відро (з ковбасами). — Щезни, чого витріщився, наче собака на висівки (Ю. Мушкетик). Фразеологічний словник української мови
  7. висівки — Ви́сівки, -вок, -вкам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. висівки — ВИ́СІВКИ, вок, мн. Відходи борошномельного виробництва, що складаються з розтертих оболонок і деяких інших частинок зерен, відокремлених від борошна при просіванні. Словник української мови в 11 томах
  9. висівки — Ви́сівки, -вок ж. мн. Отруби. Дивиться, як собака на висівки. Ном. № 3399. Словник української мови Грінченка