витримати

ВИ́ТРИМАТИ (знайти в собі сили перебути стан великого фізичного або морального напруження, болю, несприятливих умов і т. ін.), ВИ́ДЕРЖАТИ, ЗНЕСТИ́, ПЕРЕНЕСТИ́, ВИ́ТЕРПІТИ, ПЕРЕТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕЖИ́ТИ, ІСТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕСТРАЖДА́ТИ, ВИ́НЕСТИ розм., ПЕРЕТРИВА́ТИ розм., ВДЕ́РЖАТИ (УДЕ́РЖАТИ) розм. рідко, ВИ́ДИХАТИ розм. рідко, ВИ́ТРИВАТИ діал.; ДОТРИ́МАТИСЯ, ДОДЕ́РЖАТИСЯ (до певного часу); ПЕРЕВАРИ́ТИ розм., ПЕРЕТРАВИ́ТИ розм. (перев. з запереч. н е — важко, через силу переносити кого-, що-небудь). — Недок.: витри́мувати, виде́ржувати, зно́сити, перено́сити, вите́рплювати, перете́рплювати, пережива́ти, терпі́ти, вино́сити, дотри́муватися, доде́ржуватися, перева́рювати, перетра́влювати. Раїса чує, що ноги її не витримають, ось-ось підігнуться (М. Коцюбинський); Його залізне тіло витримувало й не таку біганину (Ю. Яновський); Її змучене, помарніле лице скинулось на лице людини, що видержала важку хворобу (І. Нечуй-Левицький); Хай на Сибір засилають, — Ми всі тортури знесем! (пісня); Минуло стільки літ у самоті... Не вірила, що можна у житті Таке перенести, Таке перетерпіти... (Л. Забашта); Там батько.. Не витерпів лихої долі, Умер на панщині! (Т. Шевченко); Багато всякого лиха та горя довелося йому (Шевченкові) пережити на своєму віку (Панас Мирний); Вона сього не стерпить, вона ані одної хвилі не знесе, щоб нею так поневіряв той чоловік (І. Франко); За те, що син тебе кохає, Що внук матусенькою зве, — Вона усе перестраждає, Вона усе переживе (М. Гірник); Мою любов я тільки їй (Україні) віддам! За муки всі, що винесла в неволі (В. Сосюра); — Ми спільно перетривали тисячні пригоди і негоди (І. Франко); "Пустіть!.. кричить Рябко: — не будь я песький син, Коли вже вдержу більш!.." (П. Гулак-Артемовський); Цілий тиждень Сергій провалявся в бараку, ледве видихав (Г. Коцюба); Йому ще байдуже, але бідна Настя навряд чи витримає (М. Коцюбинський); Скрутно прийшлася година голодна: З осені хліб купували; ..Всилу додержались, поки робота Знову у полі відкрилась (І. Манжура); Не переварюю я Масла, дуже він масний, гумовий, а от не впіймав за руку — не тягни до буку, як каже закарпатець Михайло (А. Хижняк); — Страх не люблю ябед, просто не перетравлюю їх зовсім (М. Чабанівський).

ВИ́ТРИМАТИ (зберегти свої властивості, попередній стан, незважаючи на дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого-небудь і т. ін.), ВИ́ДЕРЖАТИ, ВДЕ́РЖАТИ (УДЕ́РЖАТИ), ПЕРЕНЕСТИ́ (температуру). — Недок.: витри́мувати, виде́ржувати, перено́сити. Всі бурі витримав наш корабель (В. Мисик); Не видержав тонкий зубок — перепався надвоє (Панас Мирний); Віз не вдержав і... загув — тріснув до розвори! (С. Олійник); Багато видів плодових гібридів перенесли мороз і розцвіли (О. Довженко).

ВИ́ТРИМАТИ (не піддатися, виявити стійкість, моральну силу у відповідь на яку-небудь дію), ВИ́ДЕРЖАТИ. — Недок.: витри́мувати, виде́ржувати. Син мовчки витримав колючий, докірливий батьків погляд (О. Гончар); Христю так той переказ уразив, що вона не видержала — заплакала (Панас Мирний).

ВИ́ТРИМАТИ (відбити наступ, не відступити в бою), ВИ́СТОЯТИ. — Недок.: витри́мувати, висто́ювати. Не витримали дужого натиску пани-ляхи (О. Довженко); Йому доведеться прийняти бій, мужньо вистояти (І. Ле).

ВИТРИ́МУВАТИ (зберігати що-небудь протягом тривалого часу в спеціальних умовах для набуття певних якостей), ВИДЕ́РЖУВАТИ. — Док.: ви́тримати, ви́держати. Коньячний спирт витримують мінімум три роки в спеціальних дубових діжках (з журналу); Такого мускату ви не куштували ніколи. Старий видержує його по 5-6 років (Ю. Смолич).

ДОТРИ́МУВАТИСЯ чого (діяти відповідно до чогось, згідно з чимсь), ДОДЕ́РЖУВАТИСЯ, ДЕРЖА́ТИСЯ, ПРИДЕ́РЖУВАТИСЯ, ПРИЙМА́ТИСЯ діал.; ВЕСТИ́, ПРОВО́ДИТИ (ПРОВА́ДИТИ), ТРИМА́ТИ (зі сл. лінію яку, на що). — Док.: дотри́матися, доде́ржатися, приде́ржатися, ви́тримати. Вона з особливою пунктуальністю, підкреслено і прискіпливо дотримувалася своїх родинних традицій (В. Козаченко); Додержувався (Йосиф) принципу, що тільки фізична робота може вибити людині всяку дур з голови (Ірина Вільде); Малося (в селі) дві церкви, Й звичая держалися тим, Що можна було доступати повільно В одну тільки церкву жінкам (Я. Щоголів); Балабушиха, придержуючись вищого тону, не звеліла справляти сільського бучного весілля з музиками й танцями (І. Нечуй-Левицький); Громада приймається того, що пан кажуть (І. Франко); — Ось воно що, хлоп'яче діло! А ти свою лінію веди, — проговорив Канушевич (Г. Коцюба); ООН проводить лінію на оздоровлення міжнародної обстановки.