витримати

ви́тримати (скла́сти) і́спит. Підтвердити на практиці свої найкращі якості, властивості і т. ін. — Наша сталь витримала іспит в грізні роки війни (Н. Рибак); Наша країна з честю витримала іспит у жорстокій війні з німецько-фашистськими загарбниками (З газети); — Цю працю, марудну і непросту, він взяв як іспит своєї вартості у господарстві. І цей іспит він склав перед родиною... (М. Понеділок).

витри́мувати / ви́тримати ро́ль. Послідовно проводити намічену лінію поведінки. Кірсанов витримував свою роль з колишньою бездоганною артистичністю (Переклад М. Дукина); Йому було майже приємно, що не він сам згоджується на поступки, а стороння особа його умовляє. Треба тільки витримати роль ображеної шляхетності (З. Тулуб).

витри́мувати / ви́тримати хара́ктер. Виявляти стійкість, не відступати від власної думки. Карпо Власович аж сопів, так хотів щось сказати, але витримував характер до кінця (В. Кучер); Всі замовкають. Ігор, відчуваючи підступ, хоче витримати характер (І. Багмут); А що, коли вона мала рацію і треба було спробувати запустити ще одну ракету? Ні, він правильно зробив, коли витримав характер до кінця і не погодився (В. Собко).

не ви́держить (не ви́тримає) кише́ня. Мало коштів для чого-небудь. Дуже б нам цікаво дістати од Вас оповідання про артистів, це якраз підходить до нашого збірника, та 12 аркушів трохи страшно, не видержить кишеня (М. Коцюбинський).

трима́ти / ви́тримати ма́рку. 1. Керуватися певними нормами поведінки, правилами для збереження своєї репутації, гідності і т. ін. Робота — це не тільки хліб, це твоя совість — завжди пам’ятай про те і тримай марку (З газети); Саме тому й турбуюся за вас. Щоб ви, так би мовити, до кінця витримали марку! (О. Донченко). 2. перен. Відзначатися високою якістю, цінними властивостями. Поки був час, хотілося подивитись поля, поглянути, як вони тут, його пшениці, його сорти, чи не підводять, тримають марку (М. Олійник).