1. Фразеологічний словник української мови

витримувати

витри́мувати / ви́тримати ро́ль. Послідовно проводити намічену лінію поведінки. Кірсанов витримував свою роль з колишньою бездоганною артистичністю (Переклад М. Дукина); Йому було майже приємно, що не він сам згоджується на поступки, а стороння особа його умовляє. Треба тільки витримати роль ображеної шляхетності (З. Тулуб).

витри́мувати / ви́тримати хара́ктер. Виявляти стійкість, не відступати від власної думки. Карпо Власович аж сопів, так хотів щось сказати, але витримував характер до кінця (В. Кучер); Всі замовкають. Ігор, відчуваючи підступ, хоче витримати характер (І. Багмут); А що, коли вона мала рацію і треба було спробувати запустити ще одну ракету? Ні, він правильно зробив, коли витримав характер до кінця і не погодився (В. Собко).

не витри́мувати кри́тики. Виявлятися зовсім непридатним для чого-небудь, незадовільним за своїми якостями, властивостями і т. ін.; не відповідати певним вимогам. — Спочатку покажіть мені ваш садок. А по-друге, я вам наперед скажу: все це не витримує критики (О. Довженко); — І коли взяти до уваги точку зору Ірини Леопольдівни, то багато сільських десятикласників залишиться поза вузами. — Так, так. Теорія Ірини Леопольдівни не витримує... критики (Григорій Тютюнник).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витримувати — витри́мувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. витримувати — (мороз) терпіти, зносити, витерплювати; (в бою) вистоювати, не відступати, не піддаватися. Словник синонімів Караванського
  3. витримувати — -ую, -уєш, недок., витримати, -аю, -аєш, док. 1》 перех. і неперех. Зберігати свої властивості, попередній стан, незважаючи на дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого-небудь і т. ін. 2》 перех. і неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. витримувати — ВИТРИ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТРИМАТИ, аю, аєш, док. 1. що і без прям. дод. Зберігати свої властивості, попередній стан, незважаючи на несприятливі умови (дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого-небудь і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  5. витримувати — ВИ́ТРИМАТИ (знайти в собі сили перебути стан великого фізичного або морального напруження, болю, несприятливих умов і т. ін.), ВИ́ДЕРЖАТИ, ЗНЕСТИ́, ПЕРЕНЕСТИ́, ВИ́ТЕРПІТИ, ПЕРЕТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕЖИ́ТИ, ІСТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕСТРАЖДА́ТИ, ВИ́НЕСТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. витримувати — ВИТРИ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТРИМАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. і неперех. Зберігати свої властивості, попередній стан, незважаючи на дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого-небудь і т. ін. Деталі з цього матеріалу [поліефіру].. Словник української мови в 11 томах