витримувати

(мороз) терпіти, зносити, витерплювати; (в бою) вистоювати, не відступати, не піддаватися.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витримувати — витри́мувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. витримувати — -ую, -уєш, недок., витримати, -аю, -аєш, док. 1》 перех. і неперех. Зберігати свої властивості, попередній стан, незважаючи на дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого-небудь і т. ін. 2》 перех. і неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витримувати — ВИТРИ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТРИМАТИ, аю, аєш, док. 1. що і без прям. дод. Зберігати свої властивості, попередній стан, незважаючи на несприятливі умови (дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого-небудь і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  4. витримувати — витри́мувати / ви́тримати ро́ль. Послідовно проводити намічену лінію поведінки. Кірсанов витримував свою роль з колишньою бездоганною артистичністю (Переклад... Фразеологічний словник української мови
  5. витримувати — ВИ́ТРИМАТИ (знайти в собі сили перебути стан великого фізичного або морального напруження, болю, несприятливих умов і т. ін.), ВИ́ДЕРЖАТИ, ЗНЕСТИ́, ПЕРЕНЕСТИ́, ВИ́ТЕРПІТИ, ПЕРЕТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕЖИ́ТИ, ІСТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕСТРАЖДА́ТИ, ВИ́НЕСТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. витримувати — ВИТРИ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТРИМАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. і неперех. Зберігати свої властивості, попередній стан, незважаючи на дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого-небудь і т. ін. Деталі з цього матеріалу [поліефіру].. Словник української мови в 11 томах