витрусити

ТРУСИ́ТИ (стріпуючи, видаляти пилюку, сніг тощо, спорожняти щось), ВИТРУ́ШУВАТИ, ВИТРЯСА́ТИ, ОБТРУ́ШУВАТИ, ОБТРЯСА́ТИ, ОБТРІ́ПУВАТИ розм. (з якоїсь поверхні). — Док.: потруси́ти, ви́трусити, ви́трясти, обтруси́ти, обтрясти́, обтрі́пати. Балабуха став у ґанку й почав трусити свою довгу шинелю (І. Нечуй-Левицький); В усіх будинках жінки мили вікна, витрушували на балконах килими (Н. Забіла); Селянин у мокрій свитині обтрушував шапку (О. Десняк); Потім ти зняла шапочку і обтрясла сніг (Леся Українка); З чималою трудністю піднісся (Яким), обтріпав з рук.. болото (О. Ковінька).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витрусити — ви́трусити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. витрусити — див. витрушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витрусити — ВИ́ТРУСИТИ див. витру́шувати. Словник української мови у 20 томах
  4. витрусити — виверта́ти (витру́шувати) / ви́вернути (ви́трусити) кише́ні. Витрачати всі гроші. Точить (Петро) п’яні теревені, Доки виверне кишені, Доки лишиться “герою” Лиш на пачечку “Прибою” (С. Фразеологічний словник української мови
  5. витрусити — ВИ́ТРУСИТИ див. витру́шувати. Словник української мови в 11 томах
  6. витрусити — Ви́трусити, -ся см. витрушувати, -ся. Словник української мови Грінченка