витрухнути
ТРУХЛЯ́ВІТИ (робитися трухлим), ТРУ́ХНУТИ, ПОРОХНІ́ТИ, ПОРОХНЯ́ВІТИ (ПОРОХНА́ВІТИ), ТРУХЛІ́ТИ, ВИТРУХА́ТИ розм., СТРУПІШІ́ТИ діал. — Док.: струхля́віти, потрухля́віти, стру́хнути, потру́хнути, спорохні́ти, спорохня́віти, струхлі́ти, ви́трухнути. З усіх ознак було помітно, що стовпи пролежали не один рік. Найнижчий шар уже почав трухлявіти (С. Добровольський); Лісник неохоче відімкнув колодку, відчинив рипливі двері і переступив поріг, що вже почав порохнявіти (М. Стельмах); Прілий дух гнилих пнів, запах кладовища лісного йшов на них з пущі, де трухліли мертві смереки (М. Коцюбинський); Дерев'яна маса струпішіла і кришилася, мов пухка глина (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- витрухнути — ви́трухнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- витрухнути — див. витрухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- витрухнути — ВИ́ТРУХНУТИ див. витруха́ти. Словник української мови у 20 томах
- витрухнути — ВИ́ТРУХНУТИ див. витруха́ти. Словник української мови в 11 томах
- витрухнути — Витрухати, -хаю, -єш, сов. в. витрухнути, -ну, -неш, гл. Выгнивать, выгнить. Словник української мови Грінченка