витівка

ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн., розм., ПОБРЕХЕ́НЬКИ розм., ХАРАМА́Н діал. Дядько похилив голову,.. а далі почав розказувати, мішаючи те, що йому оповідав дід, із своїми вигадками (І. Нечуй-Левицький); Прошу.. не думати, що се я розповідаю видумку (І. Франко); Він мовив навмання, не знав, що вигад зійдеться з правдою (Леся Українка); Читаючи поему, роман, ми часто можемо забутись і вважати, що описувана подія не є вимисел, а істина (з науково-популярної літератури); Оверко, Зінько на всякі витівки вдаються, якусь капость неодмінно встругнуть (К. Гордієнко); (Орест:) Я знаю тільки одно право, право на щастя! А яке ж ти маєш право віддавати мене в жертву якійсь фантазії, якійсь фікції (Леся Українка); Записав.. серію осетинських казок, які мене вразили буйною фантастикою (С. Васильченко); (Омелян:) Пане війте, відки ви смієте розпускати про мене і про мою сестру якісь небилиці? (І. Франко); — У скруті чоловік в усяку небувальщину повірить (І. Муратов); Повинні (драматичні твори) подавати нам справжнє життя, а не якісь пригадки (Панас Мирний); Слід лише примусити Каргата говорити прилюдно.. Це враз показало б усю безпідставність його фантасмагорій (Ю. Шовкопляс); То байка, що Іван був дев'ятнадцятий у батька (М. Коцюбинський); Насті вже давно хотілося провчити бабу, щоб по хатах брехень не розносила (Я. Качура); На відміну від традиційних мисливських побрехеньок, біля нашого вогнища розповідалося лише правду (О. Гончар).

ВИ́ТІВКА (вчинок, дія, вигадка, що виходить за межі звичайних норм), ВИ́БРИК, ВИ́ХВАТКА, КО́НИК рідше, НО́МЕР розм., ФО́КУС розм., ШТУ́КА розм., ШТУ́ЧКА розм., КА́ВЕРЗА розм., ТРЮК розм., ФІ́ГЛІ мн. (ФІ́ГЕЛЬ рідко) розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ розм., ФО́РТЕЛЬ розм., КУ́НШТЮК заст. Граф засунув у рот два пальці і пронизливо свиснув.. Але гості звикли до цих витівок молодого господаря (О. Донченко); Леся.. звеліла собі підчорнити брови. Леся, яка раніше боялася догани з боку Василя за цей вибрик, тепер була розчарована, що він не помічав зміни в ній (Ірина Вільде); Усім панам дуже не сподобалась така гордовита вихватка Вишневецького (І. Нечуй-Левицький); (Андрій:) Охочий же був покійний до балачок та до всіляких коників (З. Мороз); Данько уже жде від нього якогось веселого номера (О. Гончар); — Розказує, які штуки виробляв учителям у бурсі (І. Нечуй-Левицький); Найбільше імпонували мені, недосвідному ще школяреві, ті чисто школярські штучки та дотепи, яких багато знав пан Станіслав (І. Франко); Це шибеники, підступні хлопці.., від яких кожної хвилини можна ждати якої завгодно каверзи (Ю. Збанацький); — Цікаво, який вони (меншовики та есери) сьогодні трюк викинуть? — спитав солдат Одуд (А. Головко); (Старостина:) Ми знаємо давно, що граф на жарти і на фіґлі здатний (І. Карпенко-Карий); До фізичного болю в серці ранить згадка про поведінку Фринки.. Адже він із своєї ласки годує її з матір'ю — і раптом такий фортель (Лесь Мартович).

ЖАРТ (щось сказане або зроблене для сміху, розваги), ВИ́ТІВКА, ВИ́ГАДКА, ВИ́ХВАТКА розм.; ЖАРТУ́ШКИ розм., ПРИ́СМІ́ШКА рідше (перев. про сказане). Тодося трохи припала князеві до вподоби своїми жартами та веселою вдачею (І. Нечуй-Левицький); Він завжди розважає партизанів різними витівками (А. Шиян); Черевань більш од усіх уподобав Кирила Тура; усе реготав з його вигадок (П. Куліш); Рідкодуб і Карась разом з усіма реготали з вихватки хитрого Христича (І. Кириленко); Вибачайте, коли се вийшло неначе яка присмішка, — се тільки у мене такий спосіб висловлюватися (Леся Українка). — Пор. до́теп.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витівка — (вчинок, що порушує звичні норми) вибрик, розм.: фокус, коник, каверза. Словник синонімів Полюги
  2. витівка — ви́тівка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. витівка — [вит'іўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -т'івок Орфоепічний словник української мови
  4. витівка — -и, ж. 1》 Вчинок, дія, вигадка, що виходить за межі звичайних норм. || Вигадка з метою обманути кого-небудь або нашкодити комусь. 2》 Що-небудь сказане або зроблене для розваги, сміху; жарт, вигадка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. витівка — ВИ́ТІВКА, и, ж. 1. Учинок, дія, вигадка, що виходять за межі узвичаєних норм поведінки. Муляр почав висміювати панську витівку (С. Васильченко); Остання витівка княгині Ольги дуже роздратувала і вкрай розсердила імператора (С. Словник української мови у 20 томах
  6. витівка — I (витівки), безпардоння, вибрик, викрутаси, витребеньки, вихватка, вихватки, виходка, виходки, жирування, збиткування, каверза, капость, коники ("Ти мені коників не викидай!"), примхи, пустощі, штучка (встругнути штучку) II див. фортель Словник синонімів Вусика
  7. витівка — метки́й на ви́гадки (на ви́тівки). Вигадливий, кмітливий і т.ін. Меткі на вигадки дівчата заводили пісень, що мутили душу Нестерові (К. Гордієнко); Кирило меткий на витівки (О. Копиленко). Фразеологічний словник української мови
  8. витівка — ВИ́ТІВКА, и, ж. 1. Вчинок, дія, вигадка, що виходить за межі звичайних норм. Муляр почав висміювати панську витівку (Вас., І, 1959, 90); Остання витівка княгині Ольги дуже роздратувала і вкрай розсердила імператора (Скл. Словник української мови в 11 томах
  9. витівка — Ви́тівка, -ки ж. Затѣя, выдумка. Зміевск. у. Доки будуть оці витівки? Словник української мови Грінченка