1. Словник української мови в 11 томах

витівка

ВИ́ТІВКА, и, ж.

1. Вчинок, дія, вигадка, що виходить за межі звичайних норм.

Муляр почав висміювати панську витівку (Вас., І, 1959, 90);

Остання витівка княгині Ольги дуже роздратувала і вкрай розсердила імператора (Скл., Святослав, 1959, 143);

Знайшов [Антін] стару шлею, зняв її, примірив до себе, закріпив посторонки, а Катерина тільки дивилася на його витівку (Чорн., Визвол. земля, 1950, 44);

// Вигадка з метою обманути кого-небудь або нашкодити комусь.

Оверко, Зінько на всякі витівки вдаються, якусь капость неодмінно встругнуть (Горд., II, 1959, 16).

2. Що-небудь сказане або зроблене для розваги, сміху; жарт, вигадка.

Хвацький на витівки, та тупий до справи (Укр.. присл.., 1955, 390);

Омелько вважав себе за надзвичайного коміка, і не раз увесь клас сміявся з його витівок (Донч., IV, 1957, 277);

Коли б тільки не повсякденні витівки дівчат, яким неодмінно ото кортіло шарпнути його за чуба, бринькнути по губах і конче сховати під час обіду Мишунину ложку (Ю. Янов., II, 1954, 129).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витівка — (вчинок, що порушує звичні норми) вибрик, розм.: фокус, коник, каверза. Словник синонімів Полюги
  2. витівка — ви́тівка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. витівка — [вит'іўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -т'івок Орфоепічний словник української мови
  4. витівка — -и, ж. 1》 Вчинок, дія, вигадка, що виходить за межі звичайних норм. || Вигадка з метою обманути кого-небудь або нашкодити комусь. 2》 Що-небудь сказане або зроблене для розваги, сміху; жарт, вигадка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. витівка — ВИ́ТІВКА, и, ж. 1. Учинок, дія, вигадка, що виходять за межі узвичаєних норм поведінки. Муляр почав висміювати панську витівку (С. Васильченко); Остання витівка княгині Ольги дуже роздратувала і вкрай розсердила імператора (С. Словник української мови у 20 томах
  6. витівка — I (витівки), безпардоння, вибрик, викрутаси, витребеньки, вихватка, вихватки, виходка, виходки, жирування, збиткування, каверза, капость, коники ("Ти мені коників не викидай!"), примхи, пустощі, штучка (встругнути штучку) II див. фортель Словник синонімів Вусика
  7. витівка — метки́й на ви́гадки (на ви́тівки). Вигадливий, кмітливий і т.ін. Меткі на вигадки дівчата заводили пісень, що мутили душу Нестерові (К. Гордієнко); Кирило меткий на витівки (О. Копиленко). Фразеологічний словник української мови
  8. витівка — ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн. Словник синонімів української мови
  9. витівка — Ви́тівка, -ки ж. Затѣя, выдумка. Зміевск. у. Доки будуть оці витівки? Словник української мови Грінченка