1. Словник української мови в 11 томах

витівати

ВИТІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТІЯТИ, ію, ієш, док., перех. і неперех. Вигадувати що-небудь, робити щось незвичайне.

— То вона тілько таку ману пуска та витіва і грамоти, і школу (Мирний, IV, 1955, 14);

Брався [Юра] за найважчі справи і навіть витівав неймовірні речі (Коз., Вибр., 1947, 61);

// Робити різні витівки, жартувати, пустувати.

Вперше Юхимині перехотілося дуріти, як завжди вона витівала з парубками (Ю. Янов., II, 1958, 375);

[Пріська:] О… це вже знову витіяв щось той дурисвіт. Дражниться та й дражниться з чоловіком (Вас., III, 1960, 78).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витівати — витіва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. витівати — -аю, -аєш, недок., витіяти, -ію, -ієш, док., перех. і неперех. Вигадувати що-небудь, робити щось незвичайне. || Робити різні витівки, жартувати, пустувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витівати — ВИТІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТІЯТИ, ію, ієш, док., що і без прям. дод. Вигадувати що-небудь, робити щось незвичайне. – То вона тілько таку ману пуска та витіва і грамоти, і школу (Панас Мирний); Обраний і визнаний [письменник]... Словник української мови у 20 томах
  4. витівати — I виробляти, витворяти, коїти, чинити II див. пустувати Словник синонімів Вусика
  5. витівати — ВИТІВА́ТИ (робити щось незвичайне, несподіване), ВИРОБЛЯ́ТИ розм., ВИТВОРЯ́ТИ розм., ВИТВО́РЮВАТИ розм. рідше. — Док.: ви́тіяти, ви́творити. Словник синонімів української мови
  6. витівати — Витіва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. витіяти, -тію, -єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Харьк. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли. ЗОЮР. II. 288. 2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть. Мнж. 93. Словник української мови Грінченка