витівати

Значення в інших словниках

1. витівати — витіва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. витівати — -аю, -аєш, недок., витіяти, -ію, -ієш, док., перех. і неперех. Вигадувати що-небудь, робити щось незвичайне. || Робити різні витівки, жартувати, пустувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витівати — ВИТІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТІЯТИ, ію, ієш, док., що і без прям. дод. Вигадувати що-небудь, робити щось незвичайне. – То вона тілько таку ману пуска та витіва і грамоти, і школу (Панас Мирний); Обраний і визнаний [письменник]... Словник української мови у 20 томах
4. витівати — ВИТІВА́ТИ (робити щось незвичайне, несподіване), ВИРОБЛЯ́ТИ розм., ВИТВОРЯ́ТИ розм., ВИТВО́РЮВАТИ розм. рідше. — Док.: ви́тіяти, ви́творити. Словник синонімів української мови
5. витівати — ВИТІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТІЯТИ, ію, ієш, док., перех. і неперех. Вигадувати що-небудь, робити щось незвичайне. — То вона тілько таку ману пуска та витіва і грамоти, і школу (Мирний, IV, 1955, 14)... Словник української мови в 11 томах
6. витівати — Витіва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. витіяти, -тію, -єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Харьк. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли. ЗОЮР. II. 288. 2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть. Мнж. 93. Словник української мови Грінченка