пустувати

Балуватися, басувати, бешкетувати, біситися, біснуватися, блазнювати, борушкатися, борюкатися, брикати, броїти, вибрикувати, викаблучувати, викаблучуватися, викобенюватися, викомарювати, викоювати, виробляти, вистрибувати, витворяти, витівати, витребенькувати, витриндикувати, вишебенюватися, відморозити, відчубучувати, вітрогонити, войдувати (діал.), встругнути, вчудити, гайдабурити, галабурдити, гарувдти, гарювати, гарцювати, гірштикатися ("А дідова дочка гірштикається" з нар. казки), гратися, дебошити, дебошувати, дрочитися, дурачитися, дуріти, жирувати, забавлятися, заводитися ("Ану, не заводьтесь!"), заводіячити, збитошити, казитися, катавасити, кобенитися, коїти, колобродити, колоброїти, корзіти (діал.), лоботрясничати, лобурясничати, напрокуджувати, розбишакувати, розбишачити, розбійникувати, розбійничати, розгардіяшити, сваволити, скоювати, стрирбати, тіяти, укоювати, учворювати, учудити, фокусничати, халаминдичати, химерувати, хунвейбінити, чудотворити, шибайголовити, шкодити, шкодничати, штукарити, шурубурити, шуткотворити, юрити

Фразеологічні синоніми: вдаватися до витівок; викидати ґедзика; викидати колінця; викидати коники; викидати кренделі; викидати фокуси; викидати фортелі; витинати фортелі; витівати витівки; витівати плутощі; витівати штукенції; відколювати колінця; відколювати номери; відколювати штучки; впрягатися в чоботи; встругнути хука; встругнути штуку; ганяти по хаті; давати дрозда; давати концерт (ірон.); давати копоті; давати чортам диму; за вухом не вести; збивати бурло; збивати бучу; збивати веселу бучу; збивати кучу малу; зчиняти галабурду; коїти неподобства; коїти шкоду; крутитися дзиґою; на головах ходити; один одному на голову лізти; перевертати все догори дном; перевертати все догори дригом; перевертати все догори ногами; показувати викрутаси; показувати витівки; показувати витребеньки; показувати дурацькі (дурні) витребеньки; показувати штучки; піднімати балалай; піднімати бучу; піднімати гармидер; робити збитки; робити малу кучу; робити шкоду; собакам хвости крутити; строїти фиглі; тралі-валі крутити; трохи на головах (на голові) не ходити; удерти штуку; удрати штуку; устругнути штуку; утнути штукерію; утнути штуковину; утнути штуку; ходити догори ногами; ходити на головах (на голові); ходити ходором; чинити неподобства

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустувати — (займатися дитячими веселими пустощами) бавитися, бешкетувати, дуріти, гарцювати. Словник синонімів Полюги
  2. пустувати — пустува́ти 1 дієслово недоконаного виду бавитися пустува́ти 2 дієслово недоконаного виду бути пустим Орфографічний словник української мови
  3. пустувати — Гратися, бавитися, розважатися, с. витворяти, витівати, жирувати, вибрикувати, ходити на головах, робити збитки, п! БЕШКЕТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. пустувати — I -ую, -уєш, недок. Розважаючись, бавитися, гратися (перев. про дітей). || Поводитися легковажно, нерозважливо. II -ує, недок. Бути пустим, ніким, нічим не зайнятим. || Бути, залишатися необробленим (про поле, ґрунт і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пустувати — ПУСТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. Розважаючись, бавитися, гратися (перев. про дітей). – Росли ми вкупі, як брат з сестрою, вкупі бігали, пустували, гуляли... (М. Старицький); Сидить Іван на припічку Та й попелом грає; Його сестра .. Словник української мови у 20 томах
  6. пустувати — ГРА́ТИСЯ (проводити час в іграх, забавах), БА́ВИТИСЯ, ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, ГРА́ТИ розм., ГУЛЯ́ТИ розм., ГУЛЯ́ТИСЯ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИСЯ розм. рідше, ГАРЮВА́ТИ діал. Йдуть малята гратись на лужок (В. Словник синонімів української мови
  7. пустувати — Пустува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пустувати — Пустува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Шалить, рѣзвиться, проказить. Не пустуй, а то битиму. Лебед. у. 2) Пустовать, быть незанятымъ. Руїна ся пустує вже століття. К. ПС. 27. Словник української мови Грінченка