пустувати
ГРА́ТИСЯ (проводити час в іграх, забавах), БА́ВИТИСЯ, ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, ГРА́ТИ розм., ГУЛЯ́ТИ розм., ГУЛЯ́ТИСЯ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИСЯ розм. рідше, ГАРЮВА́ТИ діал. Йдуть малята гратись на лужок (В. Бичко); Була в мене одним одна менша сестра, але така вередлива та плаксива, що й гулять і бавитися з нею було не можна (І. Нечуй-Левицький); Я була дитина, Я гралася, забавлялась, А вона (мати) все в'яла (Т. Шевченко); З подругами ніколи не грала (Маруся) і вже.. до них і не виходила (Г. Квітка-Основ'яненко); Білі цуцики гуляють на соломі (М. Рильський); Партія дівчаток.. гулялася була на одшибі (А. Кримський); У сушарні.. Прибавлялись гайдуцькі синки (П. Воронько); На толоці пастухи.. Гарюють, борюкаються, як це й завжди водиться на пасьбі (А. Головко). — Пор. I. пустува́ти.
I. ПУСТУВА́ТИ (перев. про дітей — розважаючись, бавитися, гратися), БА́ЛУВАТИСЯ, ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, БЕШКЕТУВА́ТИ, ЖИРУВА́ТИ підсил., ДИТИ́НИТИСЯ розм., ДИТИНІ́ТИ розм., КАЗИ́ТИСЯ підсил. розм., ДУРІТИ підсил. розм., ШАЛІ́ТИ підсил. рідше, ГАРЮВА́ТИ підсил. діал., ТЛУМИ́ТИСЯ діал., ЗБИТКУВА́ТИ (ЗБИТКУВА́ТИСЯ) діал., ГАЙДАБУ́РИТИ діал. Зінька звикла.., щоб коло неї говорили, співали, щоб у хаті пустували та бавились діти (І. Нечуй-Левицький); Після цього ті учні, які найбільше кричать та балуються на перервах, зажурились (О. Донченко); Всі веселяться та забавляються, як кому припало до вподоби (І. Нечуй-Левицький); — Ми з братом жирували й розбили макітру з тістом (Григорій Тютюнник); Сміялися (хлопці) разом з усіма, співали, бігли в море, хлюпоталися там, обливалися водою, просто-таки казилися, немов маленькі (Ю. Збанацький); — Надвір шаліти! — гукнув старий (А. Свидницький); На толоці пастухи.. гарюють, борюкаються, як це й завжди водиться на пасьбі (А. Головко); Збігають (хлопчики) до моря, кидають у воду галькою, верещать, тлумляться (Р. Іваничук); — Ей, Влодзю, що з тебе буде? .. У школі збиткуєш, — підеш, небоже, гуси пасти (О. Маковей). — Пор. I. весели́тися, 1. гра́тися.
II. ПУСТУВА́ТИ (про землю, поле і т. ін. — бути, залишатися необробленим), ГУЛЯ́ТИ, ВИГУ́ЛЮВАТИ. Вдома жилося нудно — господарство занепало, поле пустувало (Ю. Збанацький); — Нащо ж у вас земля гуляє.. зайвий рік? (П. Оровецький); — Там для нас десь вигулює ґрунт, — захмелілими очима подивився (Мар'ян) поверх панської землі (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- пустувати — (займатися дитячими веселими пустощами) бавитися, бешкетувати, дуріти, гарцювати. Словник синонімів Полюги
- пустувати — пустува́ти 1 дієслово недоконаного виду бавитися пустува́ти 2 дієслово недоконаного виду бути пустим Орфографічний словник української мови
- пустувати — Гратися, бавитися, розважатися, с. витворяти, витівати, жирувати, вибрикувати, ходити на головах, робити збитки, п! БЕШКЕТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- пустувати — Балуватися, басувати, бешкетувати, біситися, біснуватися, блазнювати, борушкатися, борюкатися, брикати, броїти, вибрикувати, викаблучувати, викаблучуватися, викобенюватися, викомарювати, викоювати, виробляти, вистрибувати, витворяти, витівати... Словник синонімів Вусика
- пустувати — I -ую, -уєш, недок. Розважаючись, бавитися, гратися (перев. про дітей). || Поводитися легковажно, нерозважливо. II -ує, недок. Бути пустим, ніким, нічим не зайнятим. || Бути, залишатися необробленим (про поле, ґрунт і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пустувати — ПУСТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. Розважаючись, бавитися, гратися (перев. про дітей). – Росли ми вкупі, як брат з сестрою, вкупі бігали, пустували, гуляли... (М. Старицький); Сидить Іван на припічку Та й попелом грає; Його сестра .. Словник української мови у 20 томах
- пустувати — Пустува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пустувати — Пустува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Шалить, рѣзвиться, проказить. Не пустуй, а то битиму. Лебед. у. 2) Пустовать, быть незанятымъ. Руїна ся пустує вже століття. К. ПС. 27. Словник української мови Грінченка