пустувати

Значення в інших словниках

1. пустувати — (займатися дитячими веселими пустощами) бавитися, бешкетувати, дуріти, гарцювати. Словник синонімів Полюги
2. пустувати — пустува́ти 1 дієслово недоконаного виду бавитися пустува́ти 2 дієслово недоконаного виду бути пустим Орфографічний словник української мови
3. пустувати — Гратися, бавитися, розважатися, с. витворяти, витівати, жирувати, вибрикувати, ходити на головах, робити збитки, п! БЕШКЕТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
4. пустувати — Балуватися, басувати, бешкетувати, біситися, біснуватися, блазнювати, борушкатися, борюкатися, брикати, броїти, вибрикувати, викаблучувати, викаблучуватися, викобенюватися, викомарювати, викоювати, виробляти, вистрибувати, витворяти, витівати... Словник синонімів Вусика
5. пустувати — ПУСТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. Розважаючись, бавитися, гратися (перев. про дітей). – Росли ми вкупі, як брат з сестрою, вкупі бігали, пустували, гуляли... (М. Старицький); Сидить Іван на припічку Та й попелом грає; Його сестра .. Словник української мови у 20 томах
6. пустувати — ГРА́ТИСЯ (проводити час в іграх, забавах), БА́ВИТИСЯ, ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, ГРА́ТИ розм., ГУЛЯ́ТИ розм., ГУЛЯ́ТИСЯ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИСЯ розм. рідше, ГАРЮВА́ТИ діал. Йдуть малята гратись на лужок (В. Словник синонімів української мови
7. пустувати — Пустува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. пустувати — Пустува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Шалить, рѣзвиться, проказить. Не пустуй, а то битиму. Лебед. у. 2) Пустовать, быть незанятымъ. Руїна ся пустує вже століття. К. ПС. 27. Словник української мови Грінченка