пустувати

ПУСТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок.

Розважаючись, бавитися, гратися (перев. про дітей).

– Росли ми вкупі, як брат з сестрою, вкупі бігали, пустували, гуляли... (М. Старицький);

Сидить Іван на припічку Та й попелом грає; Його сестра .. промовляє: “Івасику-брате! Годі з тебе пустувати, Пора розум мати!” (С. Руданський);

Кілька разів йому казали: – Не пустуй, Матвійку, бо в мами головка болить! Матвійко й вухом не веде (С. Васильченко);

Бігли [хлопчаки] обабіч вулиці, пустували, сміялися, підбігали аж до рядів і враз від самого тільки Несторенкового погляду розсипались врозтіч (Б. Антоненко-Давидович);

Жабі пустувала, бризкалась водою, плавала по мілкому і, мов мале дитя, лопотіла по воді ногами (Олесь Досвітній);

* Образно. Здавалося, грайлива природа, пустуючи, спорудила велетенський мол (Ю. Смолич);

* У порівн. Скрипить перо, ніби пустує, коливаючись у руці й мотаючи білою егреткою (Н. Королева);

// Поводитися легковажно, нерозважливо.

[Наталка:] Мої подруги пустують І зо всякими жартують, А я без Петра скучаю І веселості не знаю (І. Котляревський);

Хазяїни старшого брата дивилися на його за тим тільки, щоб бачити, чи справний він, чи не пустує (Марко Вовчок);

– Я пустувала й робила дурниці, але тільки через те, що мені було тяжко (Ю. Яновський).

ПУСТУВА́ТИ², у́є, недок.

Бути пустим, ніким, нічим не зайнятим.

Монастир пустував (І. Нечуй-Левицький);

Було [в будинку] тільки чотири світлички: у двох жив сам пан, а дві пустували, про всякий случай, для гостей (О. Стороженко);

Осінь всім багата, Досить є на дворі, Не пустує хата, Надбано в коморі (П. Грабовський);

Уляна стояла посеред класу. Перед нею в тиші сиділи діти. Половина класу пустувала (О. Довженко);

Фроська вірила, що Єфрем ніде не пропаде, і хата пустувала, чекала нат нього;

// Бути, залишатися необробленим (про поле, ґрунт і т. ін.).

Вдома жилося нудно – господарство занепало, поле пустувало (Ю. Збанацький);

Вони [кріпаки] бачили, як один за другим панські маєтки занепадали, великі степи неорані, несіяні пустували... (Панас Мирний);

Мов у вуликах загуло. – Зруйнували москалі наш край гірш татарви. – Пустує земля, бо нема її кому обробити (Б. Лепкий);

Не можна допускати, щоб у літній період ґрунт на поливних землях пустував (з наук. літ.).