пустування

ПУСТУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. пустува́ти¹.

Антін був у школі всього-на-всього, може, рік і не встиг убгати в себе всієїпремудрості жартів “школярництва” та пустування;

Сей Корраді знаменитий на всю гімназію своїм пустуванням (Леся Українка);

Тося .. замахнулась стеблиною і вдарила по голові доглядача, але той схопив бур'янину й викинув. І зразу ж у Тосі Якось відпала охото до пустування (І. Нечуй-Левицький);

Зачарований гнучкою жінкою й здивований з її підкресленого пустування з якимсь незграбно-важкуватим мужчиною, Саїд Алі стояв, немов уріс у землю (Іван Ле).