1. Словник української мови у 20 томах

пустування

ПУСТУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. пустува́ти¹.

Антін був у школі всього-на-всього, може, рік і не встиг убгати в себе всієїпремудрості жартів “школярництва” та пустування;

Сей Корраді знаменитий на всю гімназію своїм пустуванням (Леся Українка);

Тося .. замахнулась стеблиною і вдарила по голові доглядача, але той схопив бур'янину й викинув. І зразу ж у Тосі Якось відпала охото до пустування (І. Нечуй-Левицький);

Зачарований гнучкою жінкою й здивований з її підкресленого пустування з якимсь незграбно-важкуватим мужчиною, Саїд Алі стояв, немов уріс у землю (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустування — пустува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пустування — див. веселощі Словник синонімів Вусика
  3. пустування — -я, с. Дія за знач. пустувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови