1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пустуватий

пустува́тий

-а, -е.

Схильний до пустощів, легковажний, нерозважливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустуватий — пустува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пустуватий — ПУСТУВА́ТИЙ, а, е. Трохи пустий (у 1-4 знач.). Сосновий лісок. Якийсь пустуватий і невиразний. Посадка. Вже не сосонки, та ще й не сосни (із журн.); Розмова видалась пустувата. Словник української мови у 20 томах