1. Орфографічний словник української мови

пустуватий

пустува́тий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустуватий — -а, -е. Схильний до пустощів, легковажний, нерозважливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пустуватий — ПУСТУВА́ТИЙ, а, е. Трохи пустий (у 1-4 знач.). Сосновий лісок. Якийсь пустуватий і невиразний. Посадка. Вже не сосонки, та ще й не сосни (із журн.); Розмова видалась пустувата. Словник української мови у 20 томах