1. Словник синонімів української мови

вихворостити

ВІДШМАГА́ТИ (дуже побити різкою, батогом, нагайкою і т. ін.), ВИ́СІКТИ, ВІДСТЬОБА́ТИ, ВИ́СТЬОБАТИ, ПОШМАГА́ТИ, ВИ́ШМАГАТИ, НАШМАГА́ТИ розм., ВСИ́ПАТИ розм., ВИ́БАТОЖИТИ розм., ВИ́ПОРОТИ розм., ВИ́ХВОРОСТИТИ розм., ВІДХЛЬОСТА́ТИ розм., НАХЛЬОСТА́ТИ розм., НАСТЬОБА́ТИ розм., ВИ́ПАРИТИ розм., ВІДШКВА́РИТИ розм., ВІДЧУХРА́ТИ розм., ВІДШПАНДЬО́РИТИ діал.; СПОЛОСУВА́ТИ, СПИСА́ТИ розм. (залишивши на тілі смуги). — Він викликав мене до себе, ніби в якійсь справі, і наказав відшмагати мене перед усім панством (З. Тулуб); — Хіба мені не вільно висікти мого хлопа, якщо він провинився? (І. Франко); Сказав Явтух Рябку: — оце тебе за те По жижках пошмагали, Що Пан із Панею сю цілу ніч не спали (П. Гулак-Артемовський); — Де вже там іграшки! Так і запорозькими киями не нашмагаєш спини й потилиці (Д. Мордовець); — Пропав сердешний Левко!.. Послали до губернатора, а той досі послав, щоб його випарили (Г. Квітка-Основ'яненко); Як відшкварили його, то вже він ніколи не бився (Панас Мирний); — Добре ти їх відчухрав. А то на голову сідають (Григорій Тютюнник); Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандьорив (Словник Б. Грінченка); (Яків:) Воно ж дитя ще. А коли б твого хлопця так сполосувати? (М. Кропивницький). — Пор. 1. поби́ти, шмага́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихворостити — ви́хворостити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вихворостити — -ощу, -стиш, док., перех. Побити хворостиною, батогом і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихворостити — ВИ́ХВОРОСТИТИ, ощу, остиш, док., кого, розм. Побити хворостиною, батогом і т. ін. Якби хоч раз вихворостила отого голованя, – він би не робив того, що при всіх робить (Панас Мирний); [Домаха:] А що, як Пріська знов вернеться, ти не проженеш її від себе?... Словник української мови у 20 томах
  4. вихворостити — ВИ́ХВОРОСТИТИ, ощу, стиш, док., перех. Побити хворостиною, батогом і т. ін. Якби хоч раз вихворостила отого голованя, — він би не робив того, що при всіх робить (Мирний, IV, 1955, 104); [Домаха:] А що, як Пріська знов вернеться... Словник української мови в 11 томах