вихованець

ВИХОВА́НЕЦЬ (дитина або молода людина, що виховується чи виховувалася ким-небудь або де-небудь; дитина, взята ким-небудь на виховання, утримання), ВИГОДО́ВАНЕЦЬ, ГОДО́ВАНЕЦЬ заст. Режим і програма виховання (в дитбудинках) побудовані розумно й раціонально, щоб прищепити вихованцям любов до праці (П. Панч); Написавши ще в опікунськім суді потрібну заяву, подався (господар) зі своїми новими вихованцями на Вільку (І. Франко); Зарозумілий вигодованець дружини князя Романа Ружинського, Софії, поводив себе не тільки як двоюрідний значно старшої за нього сестри (І. Ле); (Степан:) Щиру правду тобі кажу, що.. я годованець, я сирота (М. Кропивницький).

ПОСЛІДО́ВНИК (той, хто наслідує когось, щось, іде за чиїмсь прикладом), ПРОДО́ВЖУВАЧ, НАСЛІ́ДУВАЧ, ПРИБІ́ЧНИК, ПРИХИ́ЛЬНИК, АПО́СТОЛ книжн., АДЕ́ПТ книжн.; НАСТУ́ПНИК, У́ЧЕНЬ, ВИХОВА́НЕЦЬ, ВИ́УЧЕНИК, СПАДКОЄ́МЕЦЬ (той, хто сприйняв погляди, учення тощо якоїсь людини чи організації). Він не працював, як звик вечорами, не читав, не писав листів своїм послідовникам, розкиданим по цілому світу (О. Довженко); Тарас виступив продовжувачем знаменитих українських кобзарів-бандуристів (П. Колесник); Шевченко рисував у своїх віршах дійсно картини, на яких бачиш рух.., тимчасом як у його наслідувачів бачиш саму номенклатуру (М. Драгоманов); Дивне диво виходить: люди, що вважають, ніби принесли вони в мистецтво, в поезію нове слово, раптом, непомітно для себе, стають на позиції прибічників моди (М. Рильський); Молодий княжич був щирим прихильником "нової віри" (М. Грушевський); — Думка про права і суспільну працю жінки зглядно ще нова і мало розповсюджена навіть між самими жінками, то й потребує гарячих апостолів.. і адептів (І. Франко); Д. Василь Стефаник з більшою рацією, ніж д. Кобилянська, може вважатися наступником Федьковича (Леся Українка); — Не смію бути докучливим, пане професор, але в мені ви маєте найщирішого друга. Я — ваш палкий учень (О. Донченко); Білосніжний корабель його і зараз десь в експедиції. На цей раз судно повів колишній Дорошенків старпом, його вихованець (О. Гончар); — Ми спадкоємці славетних справ, високих, мудрих звершень (Вас. Шевчук).

У́ЧЕНЬ (той, хто вчиться у школі, середньому навчальному закладі, у якогось фахівця); ШКОЛЯ́Р (у школі); ВИХОВА́НЕЦЬ (школи, навчального закладу, дитячого будинку тощо); КУРСА́НТ (військового училища); СТУДЕ́НТ (вищого навчального закладу); СЕМІНАРИ́СТ, СПУДЕ́Й заст. (учень бурси та інших духовних навчальних закладів). Приїхали діти з сільської школи, учні шостих-сьомих класів, і їм, видно, все було цікаво в нашому інституті (Є. Гуцало); Теслярі пахли тесаним деревом, шевські учні — шкірою, муляри — вапном (М. Томчаній); Екскурсанти пояснювали, що це вихованець спецшколи, відмінник, за працю та зразкову поведінку відпустили його погостювати додому (О. Гончар); В Могилянському колегіумі спудеї привітання розучували хором (Н. Рибак).